Скачать книги серии «Шкільна програма»

«Каторжна» Бориса Грінченка – глибоке психологічне оповідання про долю нещасної дівчини, яку ніхто не любив. Усі лаяли і ганяли Докію: і мачуха, і п’яний батько, і діти мачухи, вона ж лише хотіла теплоти. Не склалося й з особистим щастям, навіть коханий відвернувся від неї. Бажання помсти полонило серце дівчини, однак, її втримало сумління, і страх, що постраждає невинна подруга. Людина, яка не зазнала любові і добра з дитинства, є нещасною. Однак те, що в зачерствілому серці Докії ще жевріє вогник людяності, робить її кращою за усіх кривдників.

Текст Державного гімну України і та духовний гімн української нації «Молитва за Україну» відносяться до пісень літературного походження, оскільки мають чітко визначених авторів. У першому випадку це Павло Чубинський (1839–1884), у другому – Олександр Кониський (1836–1900). Ці твори стали національними символами незламності і патріотизму. Любов до України, віра в її силу і міць, самовідданість – такі основні мотиви Державного та духовного гімнів України.

П’єса класика української драматургії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» є психологічною трагікомедією, у якій розкриваються такі людські вади, як жадоба наживи та споживацький спосіб життя. Для головного героя твору – сільського багатія Герасима Калитки, сенс життя зводиться до того, аби купувати все більше і більше землі, ставати все багатшим і перевершити найзаможнішого чоловіка на селі – Жолудя. Прагнучи з усього отримати вигоду, Калитка позичає гроші кумові під заставу та прагне одружити свого сина з донькою багатія Пузиря. Засліплений власною жадібністю, він стає жертвою інтриг єврея Невідомого, який продає йому фальшивих сто тисяч карбованців. Але навіть перед смертю Калитка думає лише про гроші. Насиченість подіями, промовистість імен та динамічність сюжету підтримують читацьку увагу та зацікавленість, спонукають до роздумів над життєвими цінностями.

«Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого – сатирично-гумористична п’єса на соціально-побутову тематику. Боруля – заможний селянин, який з усіх сил прагне входити до дворянських кіл. Своїй дочці Марисі він забороняє займатися важкою працею і водитися з простим людом – тепер вона має бути панянкою. Та чи принесуть панські примхи щастя дівчині, яка щиро кохає простого юнака? Етичні цінності проти умовностей та рангів – таким є основний конфлікт п’єси І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

«Я (Романтика)» та «Іван Іванович» Миколи Хвильового – це психологічні твори, присвячені темі комуністичного правління в Україні. Герой новели «Я (Романтика)» заглушив особистий біль кулеметною чергою, але як бути, коли твоэю жертвою стає власна матір? Життя на межі божевілля, на межі людських можливостей, сумління і обов’язку – такою є багатопланова структура новели М. Хвильового «Я (Романтика)». У повісті «Іван Іванович» автор майстерно використовує прийоми сатири і сарказму, зображуючи абсурдну політику ідеологічного режиму.

Пісня «Їхав козак за Дунай» на слова Семена Климовського – історія сумного розставання дівчини з козаком, який іде на війну. Хлопець мріє здобути славу й перемогу, вона ж хоче лише одного – щоб він повернувся живим і здоровим.

У літературній казці Василя Короліва-Старого «Хуха-Моховинка» розповідається про пригоди міфічної маленької істоти. Це – зворушлива історія про пухнастих тваринок, які живуть у лісі і не несуть жодної шкоди людям. Чуйне ставлення до природи, милосердя і добро – саме цьому вчить чарівна казка.

Остап і Соломія закохані одне в одного, проте їм судилося жити у тяжкі роки, коли «вільний дух народу ще тлів під попелом неволі». Злий пан віддає Соломію заміж за нелюба, а Остапа відправляє у рекрути. Остап зважується на втечу, а Соломія, перевдягнувшись у молодого парубка, також слідує за ним. По дорозі вони зустрічають інших знедолених людей, котрі шукають волі, потрапляють під обстріли, ризикують життям. Трагічно-романтична історія чистого кохання і боротьби за волю лишається і сьогодні одним з помітних повістей шкільної програми.

Повість Михайла Коцюбинського «Intermezzo» – класика українського імпресіонізму. У творі все символічне – від героїв до поетики. Перед читачем постають головні дійові особи – Залізна рука городу, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Людське горе. Головний герой твору прагне відпочити від людей і лише серед зелених степів і бездонної небесної блакиті він нарешті чує тишу. Однак хіба можна втекти від Залізної руки городу? Хіба Людське горе не зустріне його і там, не нагадає про себе? Світ душі, світ природи і світ людей зливаються воєдино в непорозуміннях і швидкоплинних моментах гармонії. Повість зацікавлює глибиною ідей та метафоричним багатством.

У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну подію, під час якої голота трощить крамниці, селян відганяють кийками і немає ніякої обіцяної рівності. Здається, що не стали на шлях обману лише двоє закоханих – Петро і Леся. Поринаючи в атмосферу темної боротьби за владу, читач знайде в цьому історичному романі чимало актуальних паралелей із сьогоденням.

Роздуми над справжніми цінностями і над вірним шляхом для людей лежать в основі поезій Пантелеймона Куліша «До рідного народу» і «Троє схотінок». Народ, який постав із «розбишак великих» і не має честі, що тулиться з рідним словом, мов злодій, мусить повернутися до культури, стати іншим – така головна думка ліричного героя. Для нього прагнення матеріальних благ і слави є суєтою, адже головне в житті – тиша і книжковий затишок, гармонія з собою і присутність коханої людини, яка «сонцем доброти» сяятиме у важкі хвилини.

«Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка – гумористично-сатирична повість, у якій висміюється неосвічена частина козацької верхівки. Замість того, аби займатися важливими справами, вони гають час на інтриги, на вишукування відьми. Сюжетна динаміка, промовисті прізвища роблять твір насиченим, смішним – і цікавим для читання.

«Мишка» Богдана Лепкого – твір, який правомірно названий «казкою для дітей, для малих і великих». Мишка жила у хаті, в якій відбувалися темні справи. Скрізь війна та бідність, її ж господарі мали повну скриню грошей. Вони не пошкодували худої нещасної жінки, яка просила лише трохи молока. Мишка, бачачи, скільки зла від тих грошей, знищила їх. Саме проблема людської жадібності та ненаситності і є лейтмотивом казки «Мишка» Б. Лепкого.

У казці Івана Липи «Близнята» розповідається про двох братів, яким доля подарувала можливість приносити щастя людям. Хоч і близнята, брати мали абсолютно різну вдачу: один був допитливим і веселим, інший – мовчазним і замисленим. Їхні життєві шляхи теж склалися по-різному: перший веселив людей, а другий – пішов мандрувати світом. Саме другий брат приніс людям визволення і щастя. Душевна глибина і мудрість важливіша за легкість і дотепність – така основна думка твору.

«У невідому путь» Івана Липи – філософська притча, в основу якої покладена глибинна ідея. Образ черепахи, яка все життя витратила на довгий шлях до омріяної вершини, є символічним. Чи часто ми вміємо задовольнятися тим, що в нас є? Яка природа вічного шукання і неспокою? Чи завжди наші прагнення приводять до бажаного результату? Автор залишає відкритими ці питання у своїй притчі «У невідому путь».

Своєю промовистою назвою і багатством сюжетних ліній роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» викликає цікавість у читачів та спонукає до роздумів. Основною ідеєю твору є проблема соціальної несправедливості. Головний герой Чіпка шукає свій шлях, але так і не знаходить, адже його життя – постійна боротьба за правду, боротьба, яка ведеться на межі чесних і темних вчинків. Гостре відчуття соціальної нерівності щоразу підживлює бунтарський дух юнака. Сила кохання, вірність, справжня дружба, проблема виховання – усі ці мотиви є наскрізними у творі, що став класикою шкільної програми.

Фрагмент казки Івана Нечуя-Левицького «Запорожці» розповідає про подорож молодого лоцмана Карпа Летючого у потойбічний світ запорожців, де він зустрічається із померлим гетьманом. Розпитавши Карпа про сучасне життя України, гетьман зажурився: нічого не змінилося, Україна як і раніше потерпає від «ляхів, москалів і жидів», і молитися за свою землю – єдиний вихід для всіх.

Поезії Олександра Олеся «З журбою радість обнялася», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!» – це глибокі ліричні роздуми над плинністю життя, над вічною боротьбою радощів і смутку, над долею рідного слова. Шлях людини – постійні запитання, які лишаються без відповідей. Ліричний герой переконаний, що треба ловити короткі моменти краси, адже «загине все без вороття». Насичені яскравими метафорами, вірші Олександра Олеся гармонійно поєднують сугестивні та медитативні елементи.

«Заспів», «Україна в старовину» та «Наші предки – слов’яни» – вірші, в яких Олександр Олесь зобразив історію давньої України часів князівства. Це був період співжиття людей і богів, коли Дажбог освітлював землю, а Стрибог вільно літав степами. Міфічні істоти населяли густі ліси і не ховалися, а люди згуртовувалися у роди і племена. Вже тоді Україна мужньо боролася з ворогами, відстоюючи свою свободу.

Поезії Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив» та «Захочеш і будеш» – це класичні зразки філософської лірики. Внутрішні монологи душі, роздуми над величчю світу, над його божественною природою, над можливостями людського духу поєднані з гарною ритмікою і багатством образів. Людина має багато дарів на землі – творчість, любов, вогонь самопосвяти. Варто лише обрати вірний шлях, стати сам на сам зі своїм сумлінням, захотіти – і просто бути у цьому світі.

«Сосонка» – це оповідання Олени Пчілки, в якому розповідається про пригоди хлопчика Івася з бідної селянської родини. Чуйність і доброта простої дитини рятують сосонку, яку панські діти після Нового року дуже швидко викинули, а потім сосонка рятує його. У творі Олена Пчілка зачіпає проблеми соціальної нерівності, зображуючи безтурботне життя панських дітей і складне – звичайних сільських хлопчиків і дівчаток.

«Пан і Іван у дорозі», «Козак і король», «Запорожці у короля» Степана Руданського – це віршовані жартівливі замальовки, мова яких – легка, проста, близька до народної. Герої творів – кмітливі і вправні на хитрощі, тож знаходять вихід навіть у складних ситуаціях. Іван, що не дозволяє панові ошукати себе, козак, який зумів розгадати всі загадки короля, – Степан Руданський возвеличує простих людей, їхній гнучкий розум і життєву мудрість.

Поезії Володимира Самійленка «Патріоти» та «Ельдорадо» – це соціально-політична гостра сатира. Ліричний герой розповідає про псевдопатріотів, які лише на словах люблять Україну. Образ Ельдорадо – чарівного краю, де за правду б’ють батогами, а за провинності карають лише бідних, постає також у саркастичних тонах.

Вірші Тараса Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» та «Садок вишневий коло хати» – яскраві зразки пейзажної лірики великого українського поета. Мальовничо зображується у них тиха краса українських сіл, гармонійне споглядання, яку, однак, часом порушує туман, що, неначе ворог, закриває рожеву хмароньку.