Скачать книги серии «Сафари»

В новую книгу Бориса Херсонского вошли избранные стихи, написанные в последние годы (2017–2020). Их темы разнообразны: здесь и философская, и религиозная, и интимная лирика, и поэтическое осмысление истории – как давней, так и современной. Значительную роль в книге играют детские воспоминания. Название ее связано с девятью музами, которые покровительствуют искусствам. Ироничные Оды, посвященные музам, делят книгу на девять частей, органично связанных между собой. За отстраненностью наблюдателя чаще всего скрывается острое эмоциональное переживание поэта, напряженный поиск смысла жизни.

Новая книга Бориса Херсонского – плод многолетней работы и глубокого интереса автора к эпохе т. н. «темного средневековья», которое, по словам Станислава Ежи Леца, бывает в каждом столетии. Многие из стихов как бы перебрасывают мостик между событиями минувших веков и современностью, не менее темной и трагической. Разумеется, в основном мы имеем дело с несуществующими городами, которые населяют вымышленные персонажи. Если святой Христофор – известнейший святой, то святой Бонифаций Выпрямленный – плод фантазии автора, как и герцог – изобретатель примитивной канализации. Бог и Сатана, ангелы и разнообразные черти и демоны населяют смысловое пространство этих стихов, но одним из главных персонажей является величественная романская и готическая архитектура и средневековая живопись.

Отдельную часть книги составляет «Новый Естествослов» – стилизованные и иногда пародийные описания животных, птиц и насекомых, сопровождаемые нравственными поучениями в духе средневековья. В этот перечень вкрапляются стилизованные славянские легенды.

Олександр Афонін – людина, відома в Україні своїми науковими статтями та полемічними публікаціями, в яких розглядається роль книги у формуванні людської особистості, стосунки української влади й книжкового середовища. Водночас він є автором шести збірок поезій, що вийшли друком у видавництві «Фоліо» та отримали схвальну оцінку читачів. Олександр Афонін не пише вірші, він живе віршами. Викликає здивування, як у прозі нашого буття, серед тієї непростої і проблемної щоденної роботи, яку він виконує як президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, йому вдається відшукати поетичне слово, щоб описати свої по-юнацьки щирі відчуття такого мінливого і такого неосяжного світу природи і людей. Читаючи його поезію, мимоволі починаєш дивитися на світ його очима і перейматися його емоціями. Мабуть, тому поціновувачі поетичних творів Олександра Афоніна сприймають його поезію як духовні ліки від буденності життя.

Борис Херсонський – один з провідних російськомовних поетів України, лауреат численних міжнародних премій, в останні роки пише не тільки російською, але й українською мовою та перекладає українською свої російськомовні вірші. У збірку «Сталіна не було» ввійшли як нові твори, написані українською, так й автопереклади, зроблені у 2016–2017 р.

Тематика та стилістика віршів типова для автора – сюрреалістичні спроби осмислити історію тоталітаризму, «біографічна лірика», нариси побуту п’ятдесятих-шістдесятих років минулого сторіччя, у які несподівано вторгаються образи середньовіччя, відлуння війни на Донбасі, монстри юрського періоду… Значну долю у збірці займають біблійні мотиви. Тобто у своїх українських віршах поет залишається сам собою. Але уважний читач знайде тут й відгуки класичних зразків української поезії.

У світі, мабуть, не існує людини, яка б не пам’ятала найщасливіших чи найтрагічніших днів свого життя. Але це лише окремі дні. Усі ж інші для більшості людей зливаються у суцільну строкату смугу за вікном рухомого потяга й нічим не відрізняються один від одного.

Проте існує дуже незначна когорта людей з особливим поетичним відчуттям світу, яким, мабуть, Всевишнім даровано талант і вміння робити «стоп-кадр» у суцільному потоці буття і наповнювати змістом кожен прожитий день. Вони, на відміну від багатьох, чують, як росте трава, як сміється сонячний літній ранок, як розмовляють під поривами осіннього вітру між собою дерева, як створюють у небі дивовижні образи хмари…

До цієї когорти належить і Олександр Афонін – громадський діяч і водночас людина з поетичною душею, для якого кожен день – це цілий Всесвіт, наповнений смислом, красою, любов’ю до життя, котрим він щедро ділиться зі своїми читачами.

Книга поэта, переводчика и эссеиста Бориса Херсонского – поэтический дневник. В нее вошли стихотворения последних двух лет – в той последовательности, в которой они писались. Их темы во многом традиционны для творчества поэта – философская и «историческая» лирика, религиозные сюжеты, сюрреалистические картины советского прошлого. Но лейтмотивом звучит военная тема, тревоги, надежды и разочарования этих лет. При этом стихи не носят прямого, лобового характера – нынешние события рассматриваются сквозь призму многовекового опыта нашей страны и ее северного соседа, оказавшегося сильным и опасным врагом. Автор переосмысливает историю России. Но его критика – не насмешка чужака, скорее она проникнута теми же чувствами, которые мы находим в стихах послереволюционной эмиграции. За одним исключением – возврата в Россию поэт для себя не видит: его творчество навсегда связано с Украиной.

Александр Кабанов (р. 1968 году в городе Херсоне) – украинский поэт, живущий и работающий в Киеве, пишущий на русском языке. Автор 10-ти книг стихотворений и многочисленных публикаций в журнальной и газетной периодике: «Новый мир», «Знамя», «Октябрь», «Континент», «Дружба народов», «Арион», «Новая газета», «Литературная газета» и др.

Лауреат «Русской премии», премии «Antologia» – за высшие достижения в современной поэзии, премии журнала «Новый мир», Международной Волошинской премии и др. Его стихи переведены на финский, сербский, польский, грузинский и др. языки.

Александр Кабанов – главный редактор журнала о современной культуре «ШО», координатор Международного фестиваля поэзии «Киевские Лавры», один из основателей украинского слэма.

«На языке врага: стихи о войне и мире» – одиннадцатая книга Александра Кабанова. В нее вошли новые стихотворения, написанные в 2014–2017 гг., а также избранные тексты из сборника «Волхвы в планетарии» (вышла в издательстве «Фолио» в 2014 г.).

Ключевой смыслообразующий тезис новой книги поэта: «Язык не виноват. Всегда виноваты люди…»

Кроме сборника «Волхвы в планетарии», в издательстве «Фолио» были изданы книги «Весь» (2008) и «Happy бездна to you» (2011).