Скачать книги автора «Франц Кафка»

Перед вами – не просто сборник, в который вошли наиболее значительные из «малых» произведений Франца Кафки, но – сборник, поразительно оригинальный по принципам подбора, ибо позволяет читателю взглянуть на творчество Кафки в двух «крайних» его проявлениях. С одной стороны – сюрреализм и абсолютное выражение в слове темной, безжалостной «абсурдности бытия». С другой – произведения прозрачно-философичные, изысканно-тонкие и отличающиеся своеобразной «внутренней умиротворенностью». Таков Франц Кафка – очень разный, но всегда – оригинальный…

«Что будем делать в эти весенние дни, которые теперь быстро наступают?..»

«Быть бы индейцем, готов хоть сейчас…»

«Я сижу в своей комнате, в обиталище шума всей квартиры…»

«Если поглядеть на нас просто, по-житейски, мы находимся в положении пассажиров…»

«Вчера я впервые был в канцеляриях дирекции…»

«Обыкновенная история: вынести ее – обыкновенный героизм…»

«Было некогда содружество подлецов…»

«Мы пятеро друзей, мы вышли однажды друг за дружкой из одного дома…»

«Набор рекрутов, который часто бывает нужен из-за непрекращающихся пограничных боев, происходит следующим образом…»

«Было очень неясно, есть ли у меня защитники…»

Роман «Замок» многопланов и неоднозначен. Чаще всего в нем видят антиутопию, отображение тоталитарного общества, конфликта между государством и личностью. Но Кафка говорит и о проблеме личности, не вписывающейся в окружающий мир. Мир, где она чувствуют себя чужой, не такой, как все…

«… Нашу певицу зовут Жозефина. Кто ее не слышал, тот не знает, как велика власть пения. Нет человека, которого ее искусство оставило бы равнодушным, и это тем более примечательно, что народ наш не любит музыки. Самая лучшая музыка для него – мир и покой; нам слишком тяжело живется, и если мы даже порой пытаемся стряхнуть с плеч повседневные заботы, то меньше всего тянет нас в такие далекие сферы, как музыка. И нельзя сказать, чтобы это нас огорчало, отнюдь нет: больше всего мы ценим у себя деловую смекалку и лукавый юмор, они, кстати, и крайне нам нужны, и пусть бы даже нас – случай маловероятный – прельщало то наслаждение, какое будто бы дает музыка, неважно, мы с улыбкой примирились бы с этим лишением, как миримся с другими. …»

«Насколько изменилась моя жизнь и насколько же, по сути, не изменилась! Как начну вспоминать да окликать времена, когда я еще жил в собачьем племени, в общих заботах, как и подобает псу среди псов, я, вглядываясь повнимательнее, нахожу, что дело тут с каких еще пор не во всем было ладно; что-то вроде трещинки имело место всегда, некая легкая оторопь брала меня иной раз и во время почтеннейших балаганных представлений, а подчас и в самом узком, доверительном кругу – да чего уж там, не подчас, а часто, очень часто: помню, взглянешь эдак на родную собачью морду, неожиданно, по-новому взглянешь – и обомлеешь, ужаснешься, затоскуешь, запричитаешь. …»

Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883—1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок» і «Процес», є визнаним новатором у прозі XX століття.

У незакінченому романі «Америка», який вийшов друком уже після смерті автора, Кафка уперше використовує свій коронний літературний прийом: зображення дійсності без будь-якого авторського коментаря, через свідомість персонажа. Це захоплива історія 16-річ-ного хлопця на ім'я Карл, вихідця з Німеччини, який шукає свій дім, роботу, та й взагалі своє місце під сонцем – в Америці. Доля спершу щедро обдаровує його – знайомством із впливовим дядею-сенато-ром, але потім, так само раптово, все відбирає – і юнак опиняється на вулиці без засобів до існування. До того ж, через свою дитячу наївність, Карл потрапляє у погану компанію, причому знайомство з цими людьми дорого йому коштуватиме в майбутньому. Далі будуть пошуки роботи, несподівані злети і падіння. Іноді доля, та й оточуючі також, дуже жорстоко обходитиметься з юнаком. Однак те, що роман не був закінчений автором, залишає надію, що у Карла, врешті-решт, все буде добре, він із честю вийде з усіх випробувань і при цьому залишиться самим собою.

До книги відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924) увійшли романи «Замок» та «Процес». У видавництві «Фоліо» також вийшов друком його роман «Америка».

Творчість Ф. Кафки також можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його взаємовідносини з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес». Останній рік свого життя герой проживає у рамках судового процесу, хоча його провина невідома навіть суддям, які ведуть справу. Решту своїх днів Йозеф К. намагається контролювати своє життя, чинити опір безглуздим обвинуваченням, але чим дужче він пручається, то глибше грузне у болоті абсурду.

«Замок» – останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора, в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя.

Місце дії роману не має конкретних географічних реалій, бо вбирає в себе весь світ. Головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.

В книгу вошли письма другу и душеприказчику Франца Кафки Максу Броду. Благодаря ему сохранилось и было опубликовано большинство произведений писателя, которые так и остались бы непрочитанными. Эти живые, откровенные послания дополнены знаменитым «Письмом отцу», которое поражает и личными интонациями, и своей художественной стилистикой.

Франц Кафка (1883–1924) – знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові». Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої оповідань – це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.

Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883–1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів». У «Подорожніх щоденниках» (1911–1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів. «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».

Франц Кафка – відомий австрійський письменник. Його твори, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, здатні пробуджувати в читачеві відповідні почуття тривоги, і це – унікальне явище у світовій літературі. Героєм повісті «Перевтілення» є Ґреґор Замза. Одного дня він прокидається… перевтілений на велику комаху. Ґреґор втрачає роботу, родина замикає його в кімнаті. Зміна, яка повністю ізолювала Ґреґора від світу, призводить у кінці до його смерті, що насправді є полегшенням для родини, якій він набрид. У символiчному планi історiя поступового виштовху-вання героя з кола близьких людей прочитується як про-цес безжалiсного вiдторгнення благополучним байдужим суспiльством «хворої» на своє нещастя людини. І на жаль, сам Кафка вповні це відчував.

Написано в ноябре 1919 года, когда писатель жил вместе с Максом Бродом, близким другом и издателем Кафки, в Железене (Богемия). По свидетельству Брода, Кафка послал это письмо матери с просьбой передать его отцу; но мать не сделала этого, а вернула письмо сыну «с несколькими успокаивающими словами».

Письмо переполнено горестными размышлениями автора о том, как тяжелые взаимоотношения с отцом в детстве повлияли на всю его дальнейшую жизнь. Это письмо Кафки полезно прочитать всем родителям, для того чтобы знать, как не надо воспитывать детей.