Скачать книги издательства «Фолио»

Стефан Машкевич родился в 1971 году в Киеве. Окончил физический факультет Киевского государственного университета. Доктор физико-математических наук. Автор нескольких десятков научных работ по физике и физической химии. Исследователь истории Киева. Автор книг: «Трамвайные копейки» (2004), «Київський тролейбус / Kiev Trolleybus» (в соавторстве с К. Козловым, 2009), «Два дня из истории Киева» (2010), «Улицы Киева. Ретропутешествие» (2015; 2-е издание, 2018), «Iсторiя примiських трамвайних лiнiй Києва» (2018) и десятков статей по истории. Живет и работает в Киеве и Нью-Йорке. «Киев 1917–1920» – фундаментальное исследование, посвященное одному из самых сложных периодов существования Киева как самостоятельного города с многовековой историей и как будущей столицы Украины. Эта книга – не научная монография в узком смысле слова, но в то же время она абсолютно документальна. Ста лет более чем достаточно, чтобы никого из свидетелей не осталось в живых; мы теперь можем опираться лишь на записанные свидетельства того или иного рода. Но событий и свидетельств так много, что рассказ разбит на четыре тома. При этом речь не только о событиях, а в большой степени о конфликтах. Напомнить о том, что бывает, когда люди не умеют договариваться, не было основной целью, но рассказ неизбежно получился и об этом тоже. Первый том «Прощание с Империей» охватывает период с марта 1917-го по январь 1918 года, начиная с принятия городом новости о падении монархии до первого прихода большевиков. Погружаясь с головой в этот бурный период истории Киева, поневоле замечаешь, как спланированные, а иногда даже случайные события удивительным образом выстраиваются в причудливый пазл, который мы сейчас называем Историей.

«Серые будни богов» – первая книга дилогии «Синтетические миры» Дмитрия Гельфера.

Синтетические миры – выдумка ученых недалекого будущего. Если уж опыты над животными запрещают, то опыты над людьми и подавно не в почете. Кое-кому пришло в голову создать виртуальных «мышек» и ставить опыты на них. Что ж: миры полноценны, их население живет своей жизнью, даже не догадываясь о своей иллюзорности. А вот кое-кто из тех самых ученых выполняет функции богов. Вот такая профессия. Стандартный функционал, стандартные условия оплаты труда. О каких таких приключениях вообще идет речь?

Зинаида Крестовская снова распутывает загадочное дело. У ее институтской подруги Маши Игнатенко пропал жених. Он вышел на корабле в море и… исчез. Во всех инстанциях, куда Маша обращается за помощью, ее убеждают, что такого судна никогда не было. Зина пытается помочь подруге, но выясняет, что в этом деле замешан НКВД. В силу обстоятельств давшая согласие на сотрудничество с этой страшной организацией, Крестовская начинает свою игру против нее, рискуя не только своей жизнью, но и жизнью близких ей людей.

Новая книга Бориса Херсонского – плод многолетней работы и глубокого интереса автора к эпохе т. н. «темного средневековья», которое, по словам Станислава Ежи Леца, бывает в каждом столетии. Многие из стихов как бы перебрасывают мостик между событиями минувших веков и современностью, не менее темной и трагической. Разумеется, в основном мы имеем дело с несуществующими городами, которые населяют вымышленные персонажи. Если святой Христофор – известнейший святой, то святой Бонифаций Выпрямленный – плод фантазии автора, как и герцог – изобретатель примитивной канализации. Бог и Сатана, ангелы и разнообразные черти и демоны населяют смысловое пространство этих стихов, но одним из главных персонажей является величественная романская и готическая архитектура и средневековая живопись.

Отдельную часть книги составляет «Новый Естествослов» – стилизованные и иногда пародийные описания животных, птиц и насекомых, сопровождаемые нравственными поучениями в духе средневековья. В этот перечень вкрапляются стилизованные славянские легенды.

История Одессы знает много славных, веселых, а иногда трагических страниц. Но несмотря ни на какие катаклизмы природа типично одесского оптимизма не меняется, и эта книга является тому доказательством. Какой Одесса была, как она изменилась, как одесситы живут сейчас – этими вопросами задаются во всех уголках Земли. Но Одесса остается Одессой – городом, воспетым классиками, городом, где живут самые информированные оптимисты, самые скромные юмористы и самые веселые в мире историки.

Об истории улиц Харькова написаны десятки книг и опубликованы тысячи статей в прессе, несколько выдающихся историков и краеведов прошлого и настоящего посвятили этому вопросу свою жизнь. Их имена, авторитет и научные труды должны бы по идее навсегда закрыть вопрос происхождения названия и заселения нашего города. Однако уже сегодня мы можем предъявить новые факты и уникальные документы, которые изменят общепринятое представление о некоторых харьковских улицах, дополнят давние исследования новыми подробностями и деталями. Эта книга поможет окунуться в прошлое и настоящее Харькова – города молодого (ведь ему нет и 400 лет!), с богатой историей, традициями и, конечно же, большим будущим, а изучая историю харьковских улиц (утраченных и уцелевших), читатель непременно увидит то уникальное, то неповторимое, что свойственно лишь этому прекрасному городу.

До видання увійшли матеріали, що висвітлюють драматичну історію цькування видатного поета, перекладача, громадського діяча Максима Рильського (1895–1964). У 1920-ті роки його причетність до угруповання «неокласиків» викликала гострі напади офіційної критики, що закінчилося арештом Рильського у 1931-му. В жовтні 1947 року він знову зазнав безжально-несправедливої критики, відкритого політичного гоніння з боку літераторів і партійних діячів за «буржуазно-націоналістичний ухил, відсутність більшовицької ідейності». Дух тих часів живе у статтях, архівних матеріалах, поетичних творах, спогадах, промовах, резолюціях, що включені до цього збірника, як нагадування про жорстокі уроки тоталітаризму ХХ століття.

Георгий Георгиевич Почепцов – доктор филологических наук, профессор, писатель-фантаст, ученый, автор более 20 книг для детей и более 40 на тему теории коммуникаций. Заслуженный журналист Украины, член Национального союза писателей. В мире современных коммуникаций и программирования человеческая память хранит из прошлого только то, что ей «велят» хранить технологи из настоящего. И главная роль здесь принадлежит пропаганде и метапропаганде. Своих вершин в эффективности и масштабности пропаганда достигает в сталинском СССР, гитлеровской Германии и путинской России. Эти три пропагандистские машины имеют общие черты и отличительные особенности. Но только советская пропаганда имела прочную научную (пусть даже околонаучную или псевдонаучную) основу в виде коммунистических идей, что придавало ей определенную респектабельность. Об этом, а также о создании советской и постсоветской реальности с помощью контроля коммуникаций, о функционировании советской системы и многом другом рассказывается в этой книге. Раньше в издательстве «Фолио» вышли книги Г. Почепцова «Пропаганда 2.0», «Управление будущим», «Виртуальные войны. Фейки», «Когнитивные войны».

Георгий Георгиевич Почепцов – доктор филологических наук, профессор, писатель-фантаст, ученый, автор более 20 книг для детей и более 40 на тему имиджелогии и теории коммуникаций. Заслуженный журналист Украины, член Национального союза писателей. Современный мир переходит от войны на физическое уничтожение к войне когнитивной, сильная сторона которой не в обмане, фейке или дезинформации, а в поддержке полемики, проверенной объективными фактами. Распространение новых информационных технологий усугубило конкурентную величину и облегчило когнитивную войну, определив беспрецедентный конфликт даже по сравнению с холодной войной. Информация становится оружием в военном искусстве, способным в будущем заставить выиграть или проиграть конфликт – военный, экономический или какой бы то ни был другой. Кроме того, психологическая война – одна из наиболее утонченных форм информационной войны, т. к. полагается на человеческий интеллект в его способности осознавать успешные действия, контролируя средства коммуникации. Об этом, а также об эпохе фейков, пришедших на смену эпохам книги и телевидения, и многом другом рассказывается в этой книге. Раньше в издательстве «Фолио» вышли книги Г. Почепцова «Пропаганда 2.0», «Управление будущим», «Виртуальные войны. Фейки», «СССР: страна, созданная пропагандой».

Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.

«Крізь браму срібного ключа» – фантастичне оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гофманом Прайсом.

Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

Наталену Королеву (1888–1966) називали Понтійською Амазонкою, княжною іспанського роду, забутою ґрандесою, письменницею світової теми, письменницею-казкою, найекзотичнішою постаттю у нашій літературі. Саме її життя – це вже чудова підстава для створення захоплюючого серіалу, де є все – таємниці мадридського двору, королівські інтриги, велике кохання, карколомні воєнні пригоди…

Батьком письменниці був граф Адріян-Ґеорґ Дунін-Борковський зі старовинного українського шляхетського роду, одна гілка якого сполонізувалася, а друга – збагатила козацьку старшину.

Мати походила з не менш старовинного іспанського роду і називалася Марія-Клара де Кастро Лячерда Фернандес де Кордоба де Медіначелі і Фіґероа.

Відома авторка неодноразово перевиданих «Легенд старокиївських» Наталена Королева написала кілька історичних повістей і романів, які, на жаль, і досі не всі знайомі сучасному читачеві. Але це справа часу.

До цього видання увійшли два романи, події яких відбуваються за часів римського імператора Публія Елія Адріяна (117–138).

Роман «Сон тіні» був виданий у 1938 році і востаннє перевидавався у 1991-му. Натомість його продовження – «Останній бог» – залишалось у рукописі в празькому архіві і зараз видається вперше.

Джозеф Конрад (справжнє ім'я – Юзеф Теодор Конрад Коженьовський; 1857, Бердичів – 1924, Англія) – відомий письменник, поляк за походженням, автор захопливих романів про морські пригоди, класик англійської літератури. Він пройшов шлях від юнги до капітана торговельного флоту, добре знав життя й побут моряків і створив правдиві книжки, які ставлять поряд з «Трудівниками моря» Віктора Гюго та «Островом скарбів» Стівенсона.

«Олмейрова примха» (1895) – перший роман Конрада, схвально прийнятий літературними критиками. У ньому автор з глибоким психологізмом змалював особисту трагедію людини, яка зневірилася у житті, у своїх найближчих людях, втратила будь-які ілюзії і врешті-решт загинула.

Джозеф Конрад (справжнє ім’я – Юзеф Теодор Конрад Коженьовський) – класик англійської літератури польського походження. В юності був моряком і життя його було сповнене пригод. Пізніше присвятив себе літературній праці.

Провідний мотив Конрадової прози – самовизначення особистості у духовному, моральному сенсі. «Кожний крок – учинок, за який неминуче доводиться відповідати, й марні сльози, скрегіт зубовний і жалкування слабкого, який мучиться, охоплений страхом, коли опиниться перед наслідками своїх власних дій».

Повість «Кінець неволі» (1902) належить до так званого «епосу капітанів». Старий капітан Уоллей раптом усвідомлює, що його кращі часи минули, світ навколо змінився, але незмінними є його батьківський обов’язок і професійна честь.

Мало хто з письменників має таку широку читацьку аудиторію, як О. Генрі (1862–1910). Його новели читають у всьому світі, читають усі: робітники, вчені, «білі комірці», селяни, літні люди і молодь, і особливо – підлітки. Кожний читач знайде тут за своїм уподобанням захоплюючий сюжет, дотепний жарт, маленьку драму і веселу історію, але також знайде і щось більше – щось таке, що й досі є секретом надзвичайної популярності творів О. Генрі.

Новели з двох збірок – «Просто бізнес» і «Круговерть» – увійшли в цю книгу. Палітра гумору багата фарбами та відтінками. У знаменитій новелі «Викуп за Вождя Червоношкірих» життєва ситуація обертається догори дриґом: двоє шахраїв викрадають у багатія єдиного синочка, щоб отримати викуп, але на них чекає несподіванка…

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) – американський письменник, яскравий представник так званого «втраченого покоління».

Фіцджеральд був культовою фігурою свого часу, зразком «американського щастя». Високий рівень свого життя він забезпечував творчістю – задля гонорарів він писав новели на замовлення фешенебельних журналів. Серед близько 150 майстерно написаних оповідань особливо привертають увагу «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», «Коштовний камінь завбільшки з готель ‘’Ріц’’», «Багатий хлопець», «Крижана фортеця» та інші, що увійшли в цю збірку. Кожна історія має особливий шарм, настрій, психологізм, несподіваний сюжет.

«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» з перших рядків приголомшує читача: 1860 року в Балтиморі народилася дитина, яка має вигляд 70-річного чоловіка і може говорити. Коли «хлопчику» виповнюється 12 років, стає зрозумілим, що він росте «навпаки»…

Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл (1859–1930) – англійський лікар і письменник. У якості корабельного медика він вирушив до Арктики на борту китобійного судна, а через два роки – на захід Африки. Як хірург брав участь в англо-бурській війні, за що отримав титул лицаря. Повернувшись на батьківщину, Конан Дойл зайнявся медичною практикою. Але пацієнтів було мало, а вільного часу – вдосталь. Тоді він почав писати оповідання та повісті, й саме так з’явився сищик Шерлок Холмс, який володіє дедуктивним методом не гірше, ніж смичком улюбленої скрипки. «Родзинкою» його образу стали інтелектуальність, іронічність і духовний аристократизм, що надають особливого блиску розкриттю заплутаних злочинів. Дойл присвятив геніальному детективу понад півсотні творів. До цієї книжки увійшли кілька кращих оповідань про одного з найпопулярніших персонажів усіх часів і народів та його друга доктора Ватсона.

Ян Валєтов – український письменник, автор гостросюжетних романів і повістей, написаних у жанрі трилера. У видавництві «Фоліо» вийшли друком російською його романи «Проклятий. Евангеліє від Юди», «Нічия Земля», «1917», «Чужі сни».

Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був раніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.

Занепалі міста, де мешкають племена здичавілих хлопців і дівчат, які живуть за законами мавпячої зграї. Зарослі вересом і конюшиною гайвеї, на яких догнивають мільйони машин. Жалюгідні руїни того, що вважалося великою людською цивілізацією. Історія еволюції, перетвореної на ніщо найпростішою комбінацією амінокислот.

Не існує минулого, не існує майбутнього, немає жодного шансу на успіх. Є лише двоє та надія…

«Серця трьох» – взірець пригодницького роману й перлина творчого доробку американського класика Джека Лондона (1876—1916), життя якого саме нагадувало велику пригоду. В передмові автор пояснює, що відсутність цікавих і гострих сюжетів для кінематографа й спонукала написати цей твір. Тож роман «зроблено» в найкращих традиціях голлівудського кіно (він і був написаний на основі кіносценарію): спекотна Південна Америка, любовний трикутник, пристрасть, пригоди, помста, зради, гонитва за багатствами й суперництво – чесне й не дуже.

Френсіс Морган – єдиний спадкоємець великих грошей і далекий нащадок пірата Генрі Моргана – живе у Нью-Йорку, грає на біржі, нудьгує після смерті батька. І хочеться йому чогось такого! Випадково до нього приходить гість – сеньйор Альварес Торес, який знає, де сховано скарби його далекого предка-пірата. Пригоди починаються! Френсіс вирушає у Південну Америку, де зустрічає прекрасну Леонсію Солано, свого далекого родича-погодка, який викапаний він, – Генрі Моргана. І далі пішли-поїхали: ревнощі, в’язниця, суд, пошуки скарбів тощо.

У творі також зображено й трагічні конфлікти: безжалісне винищування індійської культури незваними «цивілізаторами», розкрадання природних багатств, нелюдськість вдач у тім світі, де бушує битва за мільйон.

Великий романтик Джек Лондон (1876–1916), незважаючи на те, що на його долю випало багато розчарувань, попри все вірить у Людину й вічне кохання між чоловіком і жінкою. Девіз його героїв – ніколи не здаватися. Роман «Місячна долина» – оптимістична історія подолання труд- нощів, яку автор показав на прикладі однієї сім’ї. Події розгортаються в Америці на початку ХХ століття: Велика депресія ще не почалася, але вже відчувається напруга, відбуваються сутички між страйкарями й штрейкбрехерами. Проте Лондон наголошує, що змінити можна все, якщо бути розумним і не боятися ризикувати. Головні герої роману – Білл Робертс і Саксон Браун – познайомилися на танцях в Окленді. Білл відразу зрозумів, що це саме та дівчина, з якою він готовий пройти через все своє життя. У важку хвилину, коли Білл опиняється на самому дні життя, саме Саксон заражає чоловіка нездійсненною, як здавалося їхньому оточенню, мрією: знайти на землях Каліфорнії чудове місце, де вони почнуть нове життя, працюючи на землі. Друзі, сміючись, кажуть, що таке місце є хіба що на Місяці. А Білл і Саксон пішки мандрують до Каліфорнії в пошуках власного раю, бо дорогу подолає той, хто йде… Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден» і «Дочка снігів».

Джек Лондон (1876—1916) – це письменник, з ім’ям якого відразу виникають думки про вовків, золоту лихоманку, море й кораблі. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден», «Дочка снігів» і «Місячна долина».

Не став винятком і роман «Морський вовк» – від снігових рівнин Аляски й пригод на Юконі Джек Лондон переміщує своїх героїв у бурхливий океан. Це оповідь про те, як одна «подорож» може докорінно змінити долю, про сильних духом і тілом, про морські пригоди, відвагу й романтику. Хоча з романтикою не все так однозначно.

Головний герой – літературний критик Гамфрі Ван-Вейден після корабельної аварії потрапляє на шхуну із похмурою назвою «Привид». Радіти порятунку довелося недовго: капітан судна Вовк Ларсен виявився справжнім деспотом. Усі, хто потрапляє на його шхуну, довічно стають його рабами. Ларсен полонить усіх нібито для роботи на себе та подальшої наживи внаслідок полювання на морських котиків, але насправді йому подобається тримати всіх у страху, знущатися й демонструвати свою силу. Багато хто намагався зупинити капітана, але марно. Відчай і страх невидимим туманом оповили злощасну шхуну. Здається, і Гамфрі уготована незавидна доля…

Основний лейтмотив роману – це своєрідна філософія Вовка Ларсена, яку він сповідує. Тож чи спіткає він нову філософію життя, чи так і залишиться невблаганним і безжальним звіром, для якого своє життя – велика цінність, а чужі не варті й копійчини.

Засніжені Товтри здригнулись від жорстокості таємничого вбивці, який не просто вбиває, а… розтинає тіла. Важкий, смертельний жах видерся на простори Поділля з невідомих пекельних глибин, і його не змогли зупинити навіть мури. Цей жах заповз на вулички Кам’янця, стиснув його в холодних обіймах й відібрав спокій у городян. Але, на щастя жителів фортеці і місцевого каштеляна, у них є останній козир – вже знайомий читачам з роману «Куля для вовкулаки» колишній курінний отаман Запорізької Січі, найкращій спеціаліст з розкриття злочинів в Україні Семен Ольховський-Паливода. Разом зі своїм вірним товаришем Микитою він повинен зупинити страшного вбивцю.

Це другий роман Юрія Сороки з серії «Нотатки Семена Паливоди».

«Не буває моральних чи аморальних книг. Бувають книги добре або погано написані», – вважав Оскар Вайлд (1854–1900) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст.

Як представник естетизму, Вайлд пробував свої сили в різній літературній діяльності. В серії діалогів і есе Оскар Вайлд розвивав свої ідеї про вищість мистецтва. «Мистецтво – дзеркало, яке віддзеркалює того, хто в нього дивиться».

У збірку включені блискучі публіцистичні твори Вайлда «Душа людини за соціалізму», «Читати чи не читати», «Аристотель за пообіднім чаєм» та інші. Особливу увагу привертає «De Profundis» – роздуми письменника під час його тюремного ув’язнення, викладені у формі листа.

Інтригуючі розповіді Сера Артура Ігнатіуса Конан Дойла про розслідування Шерлока Голмса та доктора Ватсона заворожують не одне покоління читачів, адже головні персонажі розслідують складні та заплутані злочини з блискавичною інтелектуальністю, іронічністю та аристократизмом, що надає змогу особливо насолодитися розкриттям справи. «Спілка рудих» є одним із найяскравіших творів, навіть сам автор поставив цю розповідь на друге місце зі своїх 12 найулюбленіших оповідань про Шерлока Голмса. До цієї книжки увійшли кілька кращих оповідань про одних із найпопулярніших персонажів усіх часів і народів.

У праці «Тотем і табу» (1913) Фройд викладає теорію походження релігії та культури, спираючись на основні постулати своєї теорії. Він стверджує, що розвиток моралі, релігії та культури обумовлений конфліктом між сексуальним потягом інцестуозної спрямованості (едипів комплекс, притаманний як інфантильним особистостям, наприклад дітям або невротикам, так і представникам інфантильного первісного суспільства – первісним людям) і суворою забороною подібних жадань (табу), а також почуттям провини, що провокує заміщення нездійсненних бажань сурогатами, що врешті-решт веде до виникнення творчості як такої.