Скачать книги издательства «Фоліо»

Всесвітньо відомий роман «Консуело» вважається одним з найкращих творів Жорж Санд (1804—1876). Його головна героїня – молода дівчина Консуело, для якої сенс всього життя полягає у тому, щоб співати. Крім музики та співів для неї нічого не існує. Дія роману відбувається в середині XVIII сторіччя. Історичний фон, на якому розгортаються долі головних героїв, це Венеція з її музичним життям, Чехія з героїчним минулим та солдафонська Прусія. А прототипом Консуело, дівчини з божественим голосом, послужила всесвітньо відома французька співачка Поліна Віардо, яка довгі роки була музою російського письменника І.С. Тургенева.

Літературне століття, яке минає від часу публікації роману «Нотатки Мальте Лаурідса Бріґе» (1910), було багатим на новаторство й експеримент. Утім, саме романові Райнера Марії Рільке судилося стати ідейним, смисловим «вузлом», із якого тягнулися й далі тягнуться ниточки різних прозових традицій, що претендували чи претендують на статус інтелектуально-креативної літератури.

Це видання – унікальна антологія, чудове джерело для всіх, хто хоче відчути, чим жив український народ від давніх-давен до нашого часу. «Влес-книга», Геродотова «Скіфія», Апокрифи та Житія перших руських святих, українські легенди, народні пісні й думи, а також інші цінні пам’ятки, – усі разом, зібрані тут матеріали формують цілісну картину духовної й культурної діяльності українців у різні часи та епохи.

Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828-1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя. Одним з найяскравіших прикладів такого авторського підходу є п'єса «Ляльковий дім», в якій змальований світ автентичних, глибоких переживань людської душі, тих, які не виставляють напоказ.

Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828–1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя.

Як і більшість п'єс Ібсена, «Привиди» зачіпають проблеми сімейних відносин. У центрі сюжету – доля Фру Алвинг, яку насильно видали заміж за розпусного і легковажного людини. Вона хоче піти від чоловіка з пастором Мандерс, якого покохала, але він змушує її повернутися до чоловіка. З цього моменту починається ланцюжок фатальних подій, яка призводить до повного руйнування сім'ї.

У цьому дивному будинку мало сонця. Життя тут тягнеться повільно, а його мешканцям залишається тільки мріяти. Їх тісний маленький світ валиться…

Чи зможуть вони врятувати себе, як врятували колись поранену птицю?

Чи зможе хто-небудь їх врятувати?

Генрік Ібсен (1828–1906) – знаменитий норвезький драматург, поет і публіцист, один із засновників європейської «нової драми». Новаторство Ібсена найбільш яскраво виразилося в найвідомішій його п'єсі «Ляльковий дім». У центрі уваги її – драма молодої жінки, матері, яка наважилася на крутий поворот у своїй долі, коли вона усвідомила, що її сімейне щастя – лише ілюзія, заснована на брехні і егоїзмі. Колись Нора пішла на злочин заради близької людини в надії, що її зрозуміють і пробачать, і помилилася. Нора йде, розуміючи, що прирікає себе на самотність, але вона не в силах більше грати роль щасливої господині «лялькового будинку».

Вольтер-просвітитель, що оспівував радощі життя і ненавидів усе, що пригнічує людину, розкривається в своїх філософських повістях («Задіг, або Талан», «Мікромегас», «Кандід, або Оптимізм», «Простак», «Вавилонська царівна»), глибоке ідейне значення і високі художні достоїнства яких ставлять їх у ряд тих творів, що цілком витримали випробування часом.

Філософські повісті Вольтера побудовані у формі розважальних пригодницьких історій, як правило, з великою кількістю дійових осіб і гострими конфліктами, що визначають їхні стосунки. Задіґ – молодий вродливий юнак, який, незважаючи на свій юний вік, сповнений якнайкращих прагнень. Він формується від пригоди до пригоди, стає справжнім мудрецем; лише тоді пізнає справжнє щастя.

Автор уявляє собі, що Мікромегас, житель планети Сіріус, за своїми розмірами велетень, дістав присуд про те, що йому упродовж численних років заборонено з'являтися при дворі, оскільки він надрукував одну зі своїх книжок, в якій нібито були єретичні думки. Він здійснює мандрівку на планету Сатурн і знайомиться там з одним із її мешканців, який у порівнянні з мешканцями Сіріуса виглядає карликом.

Діставши виховання в замку барона, молодий чоловік на ймення Кандід живе спокійним життям у товаристві свого вихователя доктора Панглоса. Від свого вихователя він дізнається, що світ абсолютно добрий, що кожна звичайна річ неодмінно приходить до щасливого кінця. Так тривало до того дня, поки власник замку не порушив спокою: якось він застав милого йому Кандіда дуже близько біля своєї доньки Кунігунди і відразу ж відправив його із замку, давши йому доброго стусана під зад. Змушений пуститися в мандри, молодий чоловік перетинає різноманітні країни, які покажуть йому, що світ дуже мало відповідає оптимістичному вихованню добродія Панглоса.

Молодик, який увесь час жив серед гуронів в Америці, сходить на берег у Нижній Бретані, де один священик та його сестра признають у ньому свого племінника. Оскільки він завжди наївно говорить те, що думає, і робить те, що бажає, як «справжній дикун», його називають Простак. Довіряючи своїй природній мудрості, не зіпсутій існуючими передсудами, він зазнає багато прикрих пригод, під час яких у своїх наївних здивуваннях висловлюватиме цілу низку суджень, сповнених великої розсудливості.

«Вавилонська царівна» з-поміж філософських повістей Вольтера особливо вирізняється своєю наївною простотою, в якій наявні атрибути східної казки. Це повість про світле і сильне почуття, про вірність та щирість, пошук закоханими одне одного, яка дає автору змогу до своєрідного огляду політичного життя континенту, побаченого очима простакуватого азіата, який зауважує смішні нісенітниці та забавні дивакуватості.

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці. До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»).

Ця книжка історій для тих, кого гнітить осідлість і осідланість, хто хоче вирватись у дорогу, кого настирливо гукає «big bad world». Для тих, хто рано чи пізно не всидить у своїй «хрущовці» й подасться шукати щастя у світи. Для тих, у кого мандрівна душа і пригодницька вдача. Вони знайдуть, як вирушити в подорож, не пропустять шанс і не проміняють авіаквиток на тепле місце біля телевізора. Їдьте, шукайте, нікого не слухайте. Воно того варте. Аби знайти себе, а не стати схожими на занудливих тіток у крепдешинових хустках на лавці біля парадняка п’ятиповерхівки. І, намотавши десятки тисяч миль, побачивши десятки тисяч облич, почувши і переживши мільйони історій та пригод, почати звільнятись від совкізму в мізках і душах…

Сергей Есенин, великий поэт земли русской, примерял в жизни и творчестве разные маски – от деревенского Леля до хулигана. В этой книге он предстает перед нами белокурым красавцем, кутилой, любимцем женщин, московским озорным гулякой и в то же время человеком обнаженного сердца.

В книге представлены стихотворения, частушки, страданья.

До книжки увійшли три казки відомого українського письменника Юрія Винничука – «Будиночок № 7», «Три жучки» та «Шлюбні оголошення Кротика», з яких маленькі читачі дізнаються про те, як у грозу заблукали семеро братів-слимаків, як маленький жучок врятував життя в'язню і як один кротик вирішив женитися і що із цього вийшло. А кумедні малюнки відомої української художниці Ірини Борисової, яка зараз мешкає у США, чудово доповнять цю веселу книжку.

Константинос Кавафіс (1863 – 1933) – видатний грецький поет ХХ ст., творчість якого відкрила світу новогрецьку літературу. Розквіт його творчості припав саме на ХХ ст., хоча писав він здебільшого про елліністичну епоху або Візантію. Напевне, це можна пояснити тим, що Кавафіс народився і прожив більшу частину свого життя в Александрії, яка вважається своєрідним символом еллінізму, відіграючи особливу роль у розвитку культури, науки та мистецтва цього періоду. Може, саме тому поету вдалося органічно поєднати в своїй творчості елементи давньої грецької традиції з автентичною новогрецькою культурною традицією і таким чином накреслити основні вектори розвитку грецької поезії ХХ століття.

1997 год. В Киеве на крыше здания СБУ обнаружили труп. Установить личность погибшего оказалось несложно – это отставной генерал, советник президента по вопросам обороны Броницкий. Но вот что интересно: у трупа почему-то отрезан большой палец правой руки…

Расследовать это необычное дело поручено молодому лейтенанту милиции Виктору Слуцкому. В ходе следствия судьба сталкивает его с Ником Ценским – бывшим военным переводчиком. Со временем они начинают понимать, что вовлечены в тайную и жестокую игру спецслужб Украины и России, вышедших на след огромных денег бывшего КГБ. Не раз подвергая свою жизнь смертельной опасности, Виктор и Ник не сразу осознают, что они – всего лишь пешки в этой игре…

Неприметная, на первый взгляд, татуировка на плече одного из героев приводит к разгадке тайны, которую более полувека хранил дом в Очакове. Стоит 30-летнему Игорю надеть обнаруженную там старую милицейскую форму, как эта форма перестает быть старой и он оказывается в 1957 году в Очакове, где его ждут сюрпризы из прошлого…

В недалеком прошлом Артур Смоленский – криминальный авторитет. А сегодня – звезда российской эстрады. Завершая гастроли по Америке, он приезжает с концертом в родной город, который терроризирует банда беспредельщиков. Артист невольно оказывается в гуще событий. Прошлое не отпускает его. Срабатывает Закон бумеранга. Но как на самом деле подействует этот закон на судьбы героев? Все ли получат по заслугам? А быть может, неисправимый Казанова встретит в Харькове настоящую любовь? Откровенный, интригующий, ироничный роман. Все, как в жизни – непричесанная жесткая реальность, парадоксы и противоречия… Секс и любовь в эпоху, когда «бабло побеждает всё». Харизма порока, шарм хулиганства, обаяние «плохих парней»… Выдержанный виски, кристально-чистый порошок счастья… Прилизанные правильные мальчики – вне игры…

Владимир Быстряков – композитор, лауреат международного конкурса пианистов, заслуженный артист Украины, автор музыки более чем к 150 фильмам и мультфильмам (среди них «Остров сокровищ», «Алиса в Зазеркалье» и др.), мюзиклам, балетам, спектаклям… Круг исполнителей его песен разнообразен: от Пугачёвой и Леонтьева до Караченцова и Малинина. Киевлянин. Дважды женат. Дети: девочка – мальчик, девочка – мальчик. Итого – четыре. Сыновья похожи на мам, дочери – на папу. Возрастная разница с тёщей составляет 16, а с женой 36 лет. Умеет шикарно готовить, характер жуткий. Капризен. Не любит моду, стадное чувство и календарные праздники со всенародными гуляниями. Не любит свои молодые годы, число 13 считает своим родовым числом и свято верит в слова отца, что у них в роду всё сдвинуто лет на двадцать по сравнению с «нормальными» людьми. А еще – записной остряк, шоумен, колоритный соведущий телеклуба любителей анекдотов «Золотой гусь». И – автор ароматных баек «от Вовчика», которыми он делится со своими читателями, – о смешных случаях из жизни, забавных фактах, комичных казусах и совершенно невероятных ситуациях, приключившихся с ним и его многочисленными друзьями.

У тому світі люди не знають творів античної літератури і дуже бояться страшної невідомої хвороби. Ця хвороба зрештою вражає і головного героя. Епідемія поширюється, страх наростає. Проте у фіналі багато людей виходять на берег річки зустріти світанок і вдивляються у далечінь. Можливо, в цьому і є спасіння?..