Скачать книги издательства «Фоліо»

Творча спадщина видатного американського поета і письменника Едгара Аллана По (1809–1849) багата і різноманітна. За майже два десятиліття він написав крім віршів і поем близько 70 оповідань, в яких поєднуються гумор і трагедія, романтика і містика, науковість і фантастика, таємниці й пригоди.

Одна з характерних властивостей прози По – психологізм. І хоча його єдиний закінчений роман «Оповідь Артура Гордона Піма», найбільш спірний та загадковий твір письменника, був сприйнятий сучасниками як звіт про справжню подорож до Південного полюса, автор показує історію головного героя насамперед як своєрідне сходження до пекла, а морську подорож – як подорож до таємних глибин людської психіки.

Новели «Серце виказало» й «Барильце амонтильядо» належать до кращих й найвідоміших психологічних оповідань письменника. В них По так само сфокусований на людині, душу якої мучать нею ж породжувані демони.

Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів. Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і… написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно.

Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні

Автор книги – российский историк и журналист Антон Антонов-Овсеенко, внук известного революционера В. А. Антонова-Овсеенко и сын писателя-диссидента – основателя музея истории ГУЛАГа в Москве А. В. Антонова-Овсеенко. В издании речь идет о трех войнах Украины с Россией: о первой в 1917–1920 гг., о второй в 1939–1954 гг. и о третьем, современном конфликте, который начался в 2014 году. Автор анализирует несколько исторических попыток российских властей захватить территорию независимой Украины на протяжении последних ста лет. Современный военный конфликт на востоке Украины возник не в одночасье: он стал продолжением тлевших столетиями острых противоречий между Киевом и Москвой. В процессе «собирания земель» на протяжении многих веков Россия пыталась подчинить своему влиянию соседние территории и особенно – территорию Украины. Для оправдания этого постоянного давления во все времена использовался и используется сейчас один и тот же тезис: территория Украины нужна России в качестве буферной зоны для защиты от нападений с Запада. Соображения о том, хотят ли сами украинцы быть таким буфером безопасности, в расчет никогда не принимались ранее и не принимаются теперь. Однако отличие в этом вопросе прошлых времен от нынешних заключается в том, что если угрозы России со стороны Запада ранее были вполне реальными, то теперешние утверждения о новых угрозах с Запада целиком надуманны. Поэтому очень важно разобраться с тем, что происходило между Украиной и Россией в течение последней, как минимум, сотни лет, – чтобы понять то, что происходит сейчас.

Благодаря приключенческой литературе и кинематографу в массовом сознании утвердился стойкий стереотип восприятия классического пирата: одноногий или одноглазый увалень с серьгой в ухе, пестрой бандане на голове, попугаем на плече и абордажной саблей в руке. Он пьет ямайский ром, чертыхается, плавает по морям-океанам под черным флагом с изображением черепа и скрещенных костей и ищет клады на далеких экзотических островах… Но насколько данный образ соответствует историческим реалиям? Какими в действительности были джентльмены удачи – прототипы современных литературных и киногероев? Ответы на эти и другие вопросы любознательный читатель найдет в новой книге крупнейшего отечественного исследователя пиратства Виктора Губарева. Вас ждут встречи с прославленными предводителями корсаров, ставшими национальными героями и воспетыми в народных легендах, а также увлекательные истории об охоте за сокровищами испанской короны, прототипах капитана Блада, трагической судьбе «страшного пирата» Кидда и невероятной одиссее героя Американской революции Джона Пола Джонса.

Как известно, одесситы бывают рассеянными и сосредоточенными.

Сосредоточенные живут в родном городе, а рассеянные тонким слоем покрывают земной шар, неся в самые отдалённые его уголки славу об Одессе и любовь к ней. И если о сосредоточенных одесситах пишут многие, то о рассеянных – почти никто. Новая книга одесского писателя и культуролога Евгения Деменка как раз о них – о тех, кто родился, учился, работал в Одессе, а потом сделал себе имя в других городах и странах. Соня Делоне и Владимир Баранов-Россине, Давид Бурлюк и Алексей Кручёных, Михаил Врубель и Леонид Пастернак, Георгий Флоровский и Никодим Кондаков… Автор открывает новые, ранее не известные или уже забытые детали их биографий; возвращает Одессе имена Льва Магеровского и Перикла Ставрова, Израиля Литвака и Николая Дзевановского.

Культурологические и биографические исследования Евгения Деменка читаются как увлекательный, захватывающий детектив.

История человечества знает немало великих людей, которые стали отцами-основателями огромных государств. Так, Александр Македонский создал величайшую империю древности, которая, однако, не пережила своего создателя. Робеспьеру и Дантону было далеко до Александра Великого, но сегодня во Франции – уже Пятая Республика. Вашингтон и Франклин, безусловно, были выдающимися людьми, но это ли предопределило судьбу созданного ими государства? Что является залогом успешности государства: обстоятельства создания, личности отцов-основателей или что-то еще, не видимое на первый взгляд? Рассказывая об отцах-основателях величайших держав древности, средневековья и современности, мы попытаемся найти ответы на эти вопросы. Китайцы говорят, что судьба страны написана на лице ее правителя. Не будем столь категоричны, но постараемся понять, зависит ли судьба государства от личности того, кто стоял у его истоков.

Сергей Иванов – украинский журналист и блогер. Родился в 1976 году в городе Зимогорье Луганской области. Закончил юридический факультет. С 1998-го по 2008 г. работал в прокуратуре. Как пишет сам Сергей, больше всего в жизни он ненавидит государство и идиотов, хотя зарабатывает на жизнь, ежедневно взаимодействуя и с тем, и с другим. Широкую известность получил в период Майдана и во время так называемой «русской весны», в присущем ему стиле описывая в своем блоге события, приведшие к оккупации Донбасса. Летом 2014-го переехал в Киев, где проживает до сих пор. Тексты, которые вошли в этот сборник, были написаны в период с 2011-го по 2014 г. В сюжетной связи с указанными выше событиями они не состоят – исключительно в причинно-следственной. «Не бывает случайных поступков, а тем более – случайных поступков без последствий», – утверждает автор. Жизнь в текстах Иванова передана максимально натуралистично, героев вряд ли можно назвать добропорядочными и благополучными людьми, их диалоги изобилуют обсценной лексикой и сленгом. Однако за общей атмосферой обреченности, упадка и цинизма, которой пропитаны тексты, ощущается предельная искренность автора. Искренность на грани исповедальности. Книга содержит нецензурную лексику.

Василь Махно (род. в 1964 г. в Чорткове на Тернопольщине) – поэт, прозаик, эссеист и переводчик. Его произведения переведены на многие языки. Лауреат нескольких литературных наград, в том числе Фонда Коваливых (2009), Международной поэтической премии «Повеље Мораве» (Сербия, 2013), «Книга года ВВС» (2015). С 2000 г. живет в Нью-Йорке и путешествует по всему миру, посещая литературные фестивали. Впечатления от разных стран, встреч с интересными людьми, воспоминания о жизни в Украине в советское и постсоветское время легли в основу новой книги прозы Василя Махно «Куры не летают», написанной на стыке эссеистики и беллетристики. Индия и Австрия, Колумбия и Ирландия, Америка и Украина – разные культуры, религии, ментальности… Но несмотря на то, что автор уже давно живет в Америке, он не забывает о своих корнях, о том, что он украинец. Это проявляется в его любви к природе, в масштабном видении мира, уважительном отношении к другим культурам и народам. Прекрасная лирическая проза, от которой невозможно оторваться…

Интересно, а что сделали бы вы, если бы появился, ну, скажем, Кто-то и предложил загадать одно – только одно! – желание, которое исполнится? Герои этого романа думают не долго, потому как считают это предложение простой шуткой. Вот и заказывает один вагон алмазов, второй – целое поле конопли, ну а третий… С третьим сложнее, ведь он почему-то очень серьезно отнесся к такому невероятному предложению. Как же распоряжаются молодые люди свалившимися на них дарами? Прочитайте этот роман и вы поймете (впрочем, как и наши герои), что есть кое-что более ценное, чем алмазы. Да, и еще: никакого назидания, никакого морализаторства, никаких выводов в тексте вы не найдете. И тем не менее…

«Купите книгу – она смешная» – это тот случай, когда название произведения абсолютно точно отражает его содержание. Это очень веселый, очень смешной, очень легкий для чтения роман.

Г. Гиммлер, Й. Геббельс, Г. Геринг, Р. Гесс, М. Борман, Г. Мюллер – все эти нацистские лидеры составляли ближайшее окружение Адольфа Гитлера. Во времена Третьего рейха их называли элитой нацистской Германии, после его крушения – подручными или пособниками фюрера, виновными в развязывании самой кровавой и жестокой войны XX столетия, в гибели десятков миллионов людей.

О каждом из них написано множество книг, снято немало документальных фильмов. Казалось бы, сегодня, когда после окончания Второй мировой прошло более 70 лет, об их жизни и преступлениях уже известно все. Однако это не так. Осталось еще немало тайн и загадок. О некоторых из них и повествуется в этой книге. В частности, в ней рассказывается о том, как «архитектор Холокоста» Г. Гиммлер превращал массовое уничтожение людей в источник дохода, раскрываются секреты странного полета Р. Гесса в Британию и его не менее загадочной смерти, опровергаются сенсационные сообщения о любовной связи Г. Геринга с русской девушкой. Авторы также рассматривают последние версии о том, кто же был непосредственным исполнителем убийства детей Йозефа Геббельса, пытаются воссоздать подлинные обстоятельства бегства из Берлина М. Бормана и Г. Мюллера и подробности их «послевоенной жизни».

Великая французская революция стала поворотным моментом в истории Франции, да, пожалуй, и всей Европы. На арену общественной жизни вышло третье сословие. События этой революции потрясают не только своей масштабностью, но и жестокостью: тысячи людей стали жертвами революционного террора, который, как обещали его вдохновители – Марат, Дантон, Робеспьер, – был призван расчистить дорогу в светлое будущее человечества. Так кто же был жертвой, а кто злодеем в этих страшных событиях? И почему злодей, случалось, превращался в жертву? И правильно ли видеть в человеке только белое или только черное? О выдающихся людях Французской революции – Мирабо, Робеспьере, Марате, Дантоне, Талейране, Наполеоне и других – рассказывает эта книга.

Новая книга Максима Бутченко – это история современной Украины, показанная через призму судеб трех людей, прошедших через военное противостояние на Донбассе и волей случая оказавшихся в одной камере Лукьяновского СИЗО. Главный герой – российский офицер Илья Кизименко, воевавший в украинском добровольческом батальоне, попадает в камеру с шахтером Лёхой, после гибели семьи вступившим в «ополчение», и стариком Петром Никитичем, мечтавшим увидеть море, а очутившимся в одном из «подвалов» «Новороссии». Три человека – три позиции. Особенно обстановка накалилась, когда выяснилось, что Илья виновен в смерти жены и сына Лёхи. В течение трех часов шаг за шагом, слово за слово они вновь пропустили войну через себя, в любую минуту готовые убить друг друга. Сумеют ли они примириться, вернуться к потерянной ими жизни, вернуться к себе самим, чтобы стать людьми, а не машинами для убийства?…

Документальные книги известного украинского журналиста и телеведущего Константина Стогния знают не только в Украине, но и далеко за ее пределами. О его легендарных экспедициях на Северный полюс, в Сомали, Афганистан, Ирак, на Тибет и в район Непала Мустанг сняты фильмы. Все эти путешествия связаны с невероятными открытиями и научными находками, поэтому имеют несколько мистический характер. Однако мистику нельзя смешивать с документами. В книге «Пангапу, или Статуэтка богини Кали» автор впервые решил поделиться тем, что осталось за кадром, выбрав художественную форму. Но чтобы неподготовленного читателя не накрыл водопад уникальной, невероятной информации, автор начал описывать путь своего героя с вещей простых – с удивительной экспедиции к островам Океании, где судьба свела его с вождями племени людоедов, основной религией которых является карго-культ, и с красавицей Пиакор…

Путеводитель «Украина. Запад. Восток» является продолжением совместного проекта журнала «Вести. Репортер» и известного журналиста и телеведущего Андрея Тычины, начало которому положила публикация издательством «Фолио» путеводителя «Украина. Центр. Юг». Интерес к внутреннему туризму в Украине растет с каждым годом. Наш путеводитель предназначен для людей, которые любят самостоятельно планировать путешествия, открывать для себя новые маршруты и места. С его помощью можно освоить до 30 увлекательных маршрутов по Центральной и Южной Украине, узнать об интересных местах, музеях и памятниках по маршруту следования, правильно выбрать время тура, чтобы не только насладиться новыми открытиями, но и посетить местные праздники и фестивали, рассчитать бюджет поездки. Автор этой книги за рулем машины проехал тысячи километров и рассказал не только о достопримечательностях и памятниках, но и о состоянии дорог, по которым туристам придется добираться до цели путешествия. Кроме того, автор предоставляет подробную информацию о музеях, гостиницах, местах отдыха и развлечений, указав ориентировочную стоимость посещения этих мест. Книга иллюстрирована фотографиями автора.

Новий роман В. Чемериса присвячений доньці Ярослава Мудрого, красуні Анні, першій королеві Франції. Вона подарувала Генріху І не тільки спадкоємця корони – Філіппа, а й значною мірою змінила хід французької історії. Смілива, розумна та освічена королева поступово стає співправителькою Генріха. Її підписи стоять поруч з підписами короля на важливих державних указах. Владна і мудра, вона розуміла свою роль в управлінні країною. Франція стала її державою, а французи назавжди запам’ятали її як королеву Франції – Анну Київську. Але чи була щаслива ця жінка і де вона закінчила свій земний шлях, про це не знає ніхто…

«Рогнеда» – роман-сказання про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все, здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та суперництва двох рідних братів – Ярополка і Володимира Святославичів, коли виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо «сином рабині». Таких образ Володимир не прощав нікому…

Ім’я Юрія Кульчицького овіяне загадками, двозначностями і навіть легендами. Яким же насправді був рятівник Відня? З якого роду-племені походив той, хто врятував велику європейську столицю від турецької навали?..

Іще молодим, через конфлікт із польським шляхтичем, Юрій змушений тікати з рідних Кульчиць на Запорозьку Січ, де зустрічається з козацьким отаманом-характерником Іваном Сірком і виконує його доручення. Розвідник, воїн, контрабандист, шпигун, але понад усе – запорозький козак. Ось таким постає перед читачами Юрій Кульчицький, який врятував Відень від турків і першим у тих краях почав варити каву, в новому гостросюжетному романі молодого письменника Ярослава Яріша, автора книжок «Сповідь з того світу» та «Судний день», що вийшли друком у видавництві «Фоліо».

«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»…

Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії?

На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія.

Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила…

«Пригоди Олівера Твіста» – роман видатного англійського письменника, класика світової літератури Чарлза Діккенса (1812–1870). Це хвилююча історія сироти, що опинився у нетрях Лондона. Хлопчик зазнав злиднів і безправ’я, знущання і самотності, та жодного разу не поступився почуттям власної гідності. І жорстока доля відступила перед його щирим прагненням чесного життя. Олівер, завдяки спадщині, що від нього приховували, стає заможним юним джентльменом і знаходить щастя, «яке тільки можливе у цьому повному мінливості світі».

Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати «роман-бомба», бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати – хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?

…А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті «швидкої допомоги» до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов’язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд… пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з’ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів – малинових пеліканів – до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом… А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби – чи то з картону, чи то з іншого матеріалу…

Останній поет Середньовіччя і перший поет Нового часу, Данте Аліг’єрі (1265–1321) відомий в усьому світі як автор неперевершеної «Божественної комедії» (1308–1321).

«Нове життя» («Vita Nuova») – збірка ранньої лірики поета, яка вперше була опублікована лише 1576 року, за копіями оригінального рукопису. «Перлина Дантової юності» (за висловом І. Драча), збірка знаменувала новий період його життя, оновленого коханням до Беатріче, і стала найславетнішою в світі історією кохання поета до жінки – історією, яка вже багато століть поспіль зачаровує читачів щирістю почуттів і глибоким ліризмом.

Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.

Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.

У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.

Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.

Йозеф Рот (1894, Броди, Галичина – 1939, Париж) – австрійський письменник і журналіст, один з найвизначніших німецькомовних авторів першої половини ХХ століття, чиї твори увійшли до скарбниці світової літератури. Більшість його романів екранізовано.

«Сто днів» (1935) – єдиний історичний твір письменника, де на тлі вбивчого безумства імператора Наполеона I подано разюче зображення трагедії малої людини, – а водночас і цілого покоління! – що беззастережно вірила в проголошені ідеали.

«Левіафан» (1940) – один з останніх творів Йозефа Рота, що вийшов друком уже після смерті автора й зображує нині втрачений світ єврейських громад Галичини та Східної Європи.

Роман «Богиня і Консультант» здатний зламати звичні та зручні стереотипи з шкільних підручників. Володимир Єшкілєв проводить читачів за кулісу української історії та руйнує нав’язану нам картину владної гри глобальних сил. А все починається з того, що одного дня хлопці, шукаючи мотузку, виламують замок шухляди і натрапляють на камінець, захований серед археологічного мотлоху. Той день назавжди змінює долі героїв роману, вплітаючи їх у довгу криваву історію, що тягнеться крізь століття. Автор інтригує читача детективною непередбачуваністю пошуків, точністю історичних деталей та парадоксальними інтерпретаціями відомих подій і фактів.

У 2010 році за роман «Богиня і Консультант» Володимиру Єшкілєву була присуджена Міжнародна літературна премія «Портал».