Скачать книги издательства «Фоліо»

«Магеллан» – книга, що описує епоху Великих географічних відкриттів, – належить до числа кращих творів австрійського письменника Стефана Цвейга (1881–1942). Її дія розгортається в той час, коли Португалія стає морською державою і висуває на світову арену видатних людей. У центрі оповіді – доля Магеллана, людини величезної волі, відваги і мужності, яка здійснила неймовірне за складністю плавання – першу успішну навколосвітню експедицію. Також до видання входить повість про Амеріго Веспуччі, великого мандрівника, чиїм ім’ям названо цілий материк, якого він не відкривав.

Цикл історичних мініатюр відомого австрійського письменника Стефана Цвейга (1881–1942) «Зоряні миті людства» розповідає про епізоди минулого, що поєднають долю людини з поворотними моментами в історії. Читач дізнається про останню подорож Толстого в Астапово, помилування Достоєвського, повернення Леніна в Петроград 1917 року. Серед героїв циклу також султан Мехмед-завойовник, який захопив Константинополь і тим поставив крапку в історії Візантійської імперії; Руже де Ліль, автор знаменитої «Марсельєзи»; маршал Ґруші, що спізнився на поле битви під Ватерлоо і тим самим визначив поразку Наполеона… Саме «Зоряні миті людства» разом з новелою «Амок» принісли письменнику світову славу.

Є почуття й бажання, що ніколи не змінюються. І Цвейг, як ніхто, вмів описати їх, перш за все пристрасть – неконтрольовану, несамовиту любов, не важливо, до чоловіка чи жінки, до грошей чи до гри, до пригод чи влади над іншими. Його новели захоплюють незвичайними сюжетами, коханням на межі життя й смерті, напруженістю та драматизмом.

В одному з останніх романів Валентин Чемерис (1936–2016) пише про Гетьманщину – так півофіційно називали у Росії в ХVIII столітті Лівобережну Україну разом з Києвом. Після виступу гетьмана Мазепи на боці шведського короля Карла ХІІ Петро І зробив все, аби знищити українське гетьманство. Але через 41 рік воно було відроджене Єлизаветою. Разом зі своїм фаворитом, козацьким сином Олексієм Розумовським (з яким згодом імператриця уклала таємний морганатичний шлюб) вона відвідала Україну. Скориставшись її присутністю в Києві, козацька старшина подала прохання про те, щоб в Україні було обрано гетьмана. За пропозицією Єлизавети, ним став освічений Кирило Розумовський, молодший брат Олексія. І почалося 14-річне правління нового гетьмана, час відносного спокою, економічного зростання та розквіту культури в Україні – золота осінь Гетьманщини…

«Олена вершниця зі списом» – один з останніх романів-есеїв Валентина Чемериса (1936–2016) про українську шляхтянку, незрівнянну княгиню Глинську, яка волею долі у вісімнадцять років стала дружиною великого князя московського Василя III та матір’ю майбутнього царя Івана Грозного. Але прославилася ця перша жінка-правителька Московської Pycі насамперед тим, що здійснила грошову реформу, розпочавши карбувати нові металеві гроші із зображенням вершника зі списом, прозваних копійками. Саме такою, вершницею зі списом, Олена Глинська й увійшла в історію. А ще це розповідь про її таємне кохання до князя Івана, за яке Олені доведеться розплатиться власним життям…

Хазяїн і його поплічники, яких називають «сім’єю», узурпували в країні владу і намагаються поставити під свій контроль усі гроші. Одночасно триває латентна здача національних інтересів, розвал армії та спецслужб. Молода журналістка, яка замолоду захоплювалася вуличною політикою, давно веде свою боротьбу проти парканів і маєтків можновладців. Аж раптом вона знаходить докази, що «сім’я» намагається вкрасти у країни два мільярди доларів. Дівчина хоче повернути ці гроші, але поки при владі Хазяїн, це неможливо. Однак навіть його влада не безмежна…

Роман «Лютеція» – черговий постмодерний витвір Юрія Винничука з елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. Автор зупиняється, як колись Данте, «на півдорозі», щоб озирнутися назад і довідатися, хто він насправді, прагнучи звести порахунки зі своїм молодечим бунтом проти навколишньої совєтської дійсності, розкопати щось більше про свою родину. І все це на тлі нестримних любовних пригод не тільки автора, але й львівського Дон Жуана 1840-х років Івана Вагилевича.

Таємничу Лютецію, дівчину зі снів, розшукують герої роману. На перепоні цих пошуків стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція.

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) – англійський християнський мислитель, журналіст і письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Лицар-командор із зіркою ватиканського ордену Святого Григорія Великого. Усього Честертон написав близько 80 книжок, серед яких кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв, п’єси та романи. Зажив слави як автор циклу детективних новел, головним персонажем яких був патер Браун. Цей, на перший погляд, нічим не примітний священик завдяки своїй спостережливості й вмінню зіставляти факти вмів майстерно розкривати найскладніші і найзаплутаніші злочини.

До видання увійшло 8 новел з детективним сюжетом, серед яких «Злощасна доля сім’ї Дарнуеїв», «Привид Ґідеона Вайза», «Воскресіння патера Брауна» та інші.

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) – англійський християнський мислитель, журналіст і письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Лицар-командор із зіркою ватиканського ордену Святого Григорія Великого. Усього Честертон написав близько 80 книжок, серед яких кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв, п’єси та романи. Зажив слави як автор циклу детективних новел, головним персонажем яких був патер Браун. Цей, на перший погляд, нічим не примітний священик завдяки своїй спостережливості й вмінню зіставляти факти вмів майстерно розкривати найскладніші і найзаплутаніші злочини.

До видання увійшло 9 новел з детективним сюжетом, серед яких «Стріла небесна», «Прокляття золотого хреста», «Казочка патера Брауна» та інші.

Ім’я Гілберта Кіта Честертона (1874—1936), англійського християнського мислителя, журналіста і письменника, відомо в усьому світі. Він написав близько 80 книжок, серед яких кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв, п’єси та романи, проте зажив слави як автор циклу детективних новел, головним персонажем яких був патер Браун. Цей сором’язливий, на перший погляд, нічим не примітний священик завдяки своїй спостережливості й вмінню зіставляти факти майстерно розкривав найскладніші і найзаплутаніші злочини.

До видання увійшло 9 новел із детективного циклу про патера Брауна, серед яких «Свічадо в будинку судді», «Убивство нашвидкуруч», «Молот Господа» та інші.

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) – визнаний класик англійської літератури, один з найяскравіших письменників першої половини XX століття. Його романи і численні есе стали класикою, проте любов читача принесли розповіді про патера Брауна – тихого, соромливого священика, що майстерно розкриває найбільш заплутані загадки і злочини. Видання цих оповідань розпочалоя 1911 року і розтягнулося на добру чверть століття, перетворившись на детективну епопею. Її мудрий і невибагливий герой навіть не завжди прагне покарати злочинця, але розставляє все по місцях.

До видання «Записки патера Брауна» увійшли новели «Багряний місяць гори Меру», «Останній жалісливець Марнів», «Чоловік із двома бородами», «Проклята книга» та інші.

Гілберт Кіт Честертон (1874—1936) – англійський християнський мислитель, журналіст і письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Він написав близько 80 книжок, серед яких кілька сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв, п’єси та романи, але найбільшої слави зажив як автор циклу детективних новел, головним персонажем яких є патер Браун. Основний метод Брауна при розслідуванні злочинів – поставити себе на місце іншої людини. Далеко не завжди патер прагне покарати злочинця – часто він обмежується повчанням або ж сповіддю. У багатьох оповіданнях Брауна супроводжує друг і помічник Фламбо – спочатку злочинець, а потім приватний детектив.

До видання «Таємниця патера Брауна» увійшли новели «Таємниця Фламбо», «Дивні кроки», «Летючі зорі», «Гріхи графа Сарадайна» та інші.

Син двох народів, Шмуель Йозеф Агнон (1888–1970) народився в містечку Бучач на Тернопільщині, а став класиком єврейської літератури на івриті, одним із видатних письменників ХХ століття і єдиним уродженцем української землі та першим серед громадян Ізраїлю лауреатом Нобелівської премії з літератури (1966). Він майстерно змалював історичний і психологічний портрет єврейства, створив світську літературу – сучасницю і сестру релігійної єврейської словесності.

Творчість Агнона розпочиналася в Галичині й назавжди увібрала в себе багату палітру її просторів, усю гаму звичаїв та обрядів, мови й характерів євреїв, доля яких тісно поєдналася з українцями. Крізь усе життя майстер слова проніс любов до рідного краю і, багато розповідаючи світові про українську землю, розкривав багатовікову спорідненість долі двох у минулому бездержавних народів.

Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії – «Нетопир» (1997) – був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс авторові престижну премію «Срібний ключ».

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами», «Таргани», «Леопард», «Сніговик», «Пентаграма», «Поліція», «Спаситель», «Син», «Кров на снігу».

Що чекає на кілера-невдаху, який власноруч не в змозі вбити людину і йому самому доводиться переховуватися від кулі найманого вбивці? Звичайно ж смерть. Однак Бог чомусь пожалів Ульфа і дав йому шанс вижити, ба більше – на Далекій Півночі, серед саамів, він знайшов своє кохання й навіть родину. Та чи вдасться йому зберегти це?…

Українською друкується вперше.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України. У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги – спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Радій Радутний (нар. 1969 р.) – відомий український письменник, автор фантастичних творів та бойовиків, після деякої творчої паузи виступив з монументальним циклом.

В історико-фантастичному циклі «Темна синя вода» планується не менше трьох книг. Перший роман – «Темна синя вода. Джерело» – вийшов у видавництві «Фоліо» в 2016 році й одразу зажив широкої популярності серед читачів.

«Темна синя вода. Ручай» – це другий роман із серії подорожей в минуле України, де всі подробиці тогочасного життя виписані автором зі знанням тих реалій, чого б вони не стосувалися – побуту, масштабних вікопомних подій у нашій історії чи відомих постатей.

Химерна доля зібрала кількох героїв у Києві ХVIII століття, де ще зовсім немає таких знайомих нам орієнтирів, де все – інакше. Троє чоловіків й одна молода жінка. Кожен несе в собі якусь моторошну таємницю. Один – наш сучасник, що побував у бувальцях, знає війну не з переказів. Інші, схоже, із майбутнього, десь так через пару століть. Вони вимушені гуртуватися, бо на кожному кроці на них чекає смертельна небезпека, вона – скрізь…

«Хроніки передбачень» є збіркою новел, які створювались понад десятиріччя. І тому їх сукупна цінність значно вища, ніж кожної окремо. Зібрані разом, вони нагадують «віртуальну екскурсію» у другу половину історичного періоду незалежності України і водночас надають унікальну можливість наживо доторкнутись до майбутнього.

Кожна окрема новела вже публікувалася. Автор обережно попереджав про загрози, про «братів-ворогів», врешті-решт про війну. Кожен, хто зумів почути автора, був убезпечений, бо наперед поінформований. Але чи всі почули? Чи всі, хто почув, повірили? Чи всі, хто повірив, запобігли небезпеці? Чи таким неспростовним є твердження про відсутність пророків у своїй країні?

З точністю, притаманною доктору технічних наук, автор конструює архітектоніку найновітнішої історії світу і водночас з високою журналістською майстерністю проводить цікаві історичні паралелі, створюючи дизайн майбуття. Для тих, хто звик до беззаперечної логіки, когнітивні конструкти Володимира Горбуліна стануть бездоганним «геополітичним кресленням». Ті, хто більше звик довіряти почуттям, матимуть змогу відчути емоційне сприйняття гібридного світу «від Горбуліна».

Для декого автор книги буде однодумцем, для інших – палким опонентом. Втім «Хроніки передбачень» є запрошенням не лише до інтелектуального дискусійного клубу, але перед усім – до співучасті у творенні майбутнього світоустрою.

Петро Лущик народився 1963 року на Львівщині. Закінчив фізичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працює вчителем фізики та інформатики у Сопошинській школі. Лауреат конкурсів «Коронація слова» 2003, 2014, 2015 і 2017 років.

У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Тамплієри короля Данила», «Ратники князя Лева», «Настане день, закінчиться війна…», «Отроки княжича Юрія». Бажаючи позбутися «опіки» ненависного управителя, п’ятнадцятирічний Тарас зголошується піти у військо гетьмана Станіслава Жолкевського. Сам гетьман усупереч своїм переконанням змушений брати участь у московській війні. Доля зводить Тараса з іще юним Богданом Хмельницьким, а одного разу він навіть рятує від неминучої смерті майбутнього гетьмана України.

Чим далі просувається польське військо в глиб Московії, тим ближчий Тарас до здійснення заповітної мрії – стати крилатим гусаром. Коли ж, здавалося, мета досягнута, він повертається додому…

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку близько п’ятнадцяти історичних творів, якими письменник намагався заповнити білі плями в нашій історії.

«Тополина заметіль» – найповніше видання малої прози (оповідання, новели, етюди, образки, ескізи, леґенди) Романа Іваничука за 1954 – 1975-ті роки, у яких він постає справжнім майстром новели. До книжки включено твори зі збірок «Прут несе кригу» (1958), «Не рубайте ясенів» (1961), «Тополина заметіль» (1965), «Дім на горі» (1969), «Сиві ночі» (1975). Твори подано у хронологічній послідовності, а ті, що не ввійшли до окремих видань, друкуються у «Додатку». Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.

Ім’я Романа Іваничука (1929–2016), українського письменника, лауреата багатьох літературних премій, відомо не тільки в Україні, а й далеко за її межами. У його творчому доробку близько п’ятнадцяти історичних творів, якими письменник намагався заповнити білі плями в нашій історії.

Події, зображені в трилогії «Край битого шляху» (1962), відбуваються на Закарпатті. Перша частина «На зламі ночі» охоплює час 1935–1936 рр. Молодий науковець Антін Кривда намагається знайти свій шлях у буремних подіях, що вирують навкруги. Він пише наукову працю про топоніміку Сілезії, яка згодом стане своєрідним закликом до боротьби проти польської влади. Друга частина трилогії «Імлистий ранок» зображує події 1939 року. До Загайпілля після тривалих поневірянь повертається і нарешті знаходить своє щастя сестра Антона Кривди Оленка…

Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку понад п’ятнадцять історичних творів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії.

«Жарінь» (1964) – заключна книга трилогії «Край битого шляху» (1962) – розповідає про долю ровесників автора, про їхні пошуки вірного шляху боротьби зі злом, про ті круті дороги, що ними йшла в буремні воєнні роки галицька молодь до пізнання істини, а також про складний процес сприйняття і не сприйняття радянського ладу галичанами.

Також до видання увійшла повість Р. Іваничука «Зупинись, подорожній!», що була задумана як епілог до трилогії «Край битого шляху» і в якій авторові, як він сам зауважував, вдалося вперше переступити межу страху і назавжди скинути спокусу кон’юнктури.

21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) – видатний американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу». У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Ґетсбі» та «По той бік раю».

«Кохання останнього магната», незакінчений через передчасну смерть автора роман Ф. Скотта Фіцджеральда, який вперше був опублікований у 1941 році його другом і відомим літературним критиком Е. Вілсоном під назвою «Останній магнат», посідає ключове місце в спадщині письменника. Позначений автором як вестерн, роман розповідає про становлення комерційної «студійної системи» Голлівуду з усім його закуліссям та норовами «дикого Заходу».

Попри незавершеність, роман неодноразово лягав в основу театральних та кінопостановок, найвідомішою з яких є фільм Еліа Казана «Останній магнат» (1976) з Робертом де Ніро, Робертом Мітчем та Джеком Ніколсоном у головних ролях. У 1993 році літературознавець Метью Дж. Брукколі, провідний фахівець з творчості письменника, опублікував невідредаговану версію роману під назвою «Кохання останнього магната», за якою і було здійснено переклад.

…Европа, 1936 год. Вторая мировая уже близко, но кто-то всесильный и всезнающий торопит Историю. Восстание в Судетах и Тешине, новое секретное оружие, шпионские игры и загадочный рыцарский орден Братьев-рыболовов…

Уолтер Квентин Перри, бывший сержант армии США, а ныне сотрудник географического фонда, отправляется в командировку в Европу – на цеппелине, классом «люкс». Зачем ему дали книжку про Квентина Дорварда, молодой американец даже не задумывается. Секретный агент Мухоловка, она же Сестра-Смерть, удивляется такому странному совпадению: парень, которого предстоит убить, – Квентин, и в книжке – Квентин… Но мало ли каких случайностей не бывает?..

…Европа, 1936 год. Гитлер идет от успеха к успеху, на континенте расцветает «немецкая весна» – соотечественники спешат присоединиться к Рейху. Рушатся границы, по дорогам тянутся колонны вермахта, венец же всего – Олимпиада в Берлине. А перед ее началом над неприступной Северной стеной Эйгера должно взвиться знамя со свастикой.

Горного стрелка Андреаса Хинтерштойсера никто не звал на Эйгер, но он все равно идет туда. Авантюрист Марек Шадов в горы не собирается, но им все равно суждено встретиться. Промерзшие склоны Эйгера, шпионский отель у его подножия, холодный пистолетный ствол у затылка…