Скачать книги издательства «Фолио»

В эту книгу включены разнообразные по жанру, контрастные по сюжету новеллы американского поэта и прозаика Эдгара Аллана По (1809–1849) – мистические, иронично-юмористические, психологические, детективные, фантастические и приключенческие, в которых героев подстерегают опасности («Низвержение в Мальстрем»), совершаются и раскрываются дедуктивным методом ужасные преступления («Убийства на улице Морг»), господствует страх («Колодец и маятник»), происходят встречи с потусторонним («Морэлла»), описывается полет Ганса Пфааля на Луну. Автор и сегодня заставляет поверить читателя в необъяснимое, и кажется, что эти невероятные события могли происходить на самом деле.

Мирослав Дочинец (род. в 1959 г. в г. Хуст Закарпатской области) – философ, публицист, писатель европейского масштаба, книги которого переведены на многие языки, лауреат литературных премий, в частности, национальной премии имени Т. Шевченко (2014), имеет звание «Золотой писатель Украины» (2012).

Роман «Мафтей» (2016) – пятая большая книга М. Дочинца, в основе которой лежит детективный сюжет. Эта история настолько же достоверна, насколько невероятна. Она по воле блуждающего отголоска события давно минувших дней волшебными нитями вплетает в канву современности. Все смотрят в зеркало, и почти никто не заглядывает за стекло, за серебряную амальгаму. А ведь главная тайна там. Мафтей заглянул – и то, что открылось ему, перевернуло устоявшийся мир мудреца.

XXI век ознаменовался распространением нового вида СМИ – онлайн-медиа, что дало повод заговорить об умирании их «традиционных» видов. Но развитие мультимедийности, процесс конвергенции обеспечили успех использования старыми СМИ принципиально новых технологий. Не изменилось главное: для создания профессиональных СМИ по-прежнему требуются профессиональные навыки и умения. Еще одно непременное условие заключается в соблюдении норм профессиональной журналистской этики – как и общечеловеческих норм морали. Кроме того, не следует путать профессиональную журналистику с военно-политической пропагандой, яркие образцы которой явили миру с началом XXI века большинство СМИ в России и подобных ей странах развитой автократии. Там одновременно с развитием СМИ оттачивает свое пагубное мастерство и цензура; ее новые, изощренные виды и формы также подробно описаны в книге.

Чингисхан… Это имя всегда у одних вызывало страх и ненависть, а для других было символом вечного движения вперед. Только равнодушным никто не оставался! Так было при его жизни, почти так же дело обстоит и сейчас. Так кем же был великий завоеватель – безжалостным убийцей и тираном или строителем нового мира, мечтавшим о едином государстве, где все должны были следовать единому закону? Что оставил нам в наследство Повелитель Вселенной? И что такое «ген Чингисхана»? Почему, когда говорят о Великом шелковом пути, всегда вспоминают основателя Монгольской империи? Об этом и многом другом рассказывает новая книга из серии «Загадки истории».

Книга поэта, переводчика и эссеиста Бориса Херсонского – поэтический дневник. В нее вошли стихотворения последних двух лет – в той последовательности, в которой они писались. Их темы во многом традиционны для творчества поэта – философская и «историческая» лирика, религиозные сюжеты, сюрреалистические картины советского прошлого. Но лейтмотивом звучит военная тема, тревоги, надежды и разочарования этих лет. При этом стихи не носят прямого, лобового характера – нынешние события рассматриваются сквозь призму многовекового опыта нашей страны и ее северного соседа, оказавшегося сильным и опасным врагом. Автор переосмысливает историю России. Но его критика – не насмешка чужака, скорее она проникнута теми же чувствами, которые мы находим в стихах послереволюционной эмиграции. За одним исключением – возврата в Россию поэт для себя не видит: его творчество навсегда связано с Украиной.

Александр Кабанов (р. 1968 году в городе Херсоне) – украинский поэт, живущий и работающий в Киеве, пишущий на русском языке. Автор 10-ти книг стихотворений и многочисленных публикаций в журнальной и газетной периодике: «Новый мир», «Знамя», «Октябрь», «Континент», «Дружба народов», «Арион», «Новая газета», «Литературная газета» и др.

Лауреат «Русской премии», премии «Antologia» – за высшие достижения в современной поэзии, премии журнала «Новый мир», Международной Волошинской премии и др. Его стихи переведены на финский, сербский, польский, грузинский и др. языки.

Александр Кабанов – главный редактор журнала о современной культуре «ШО», координатор Международного фестиваля поэзии «Киевские Лавры», один из основателей украинского слэма.

«На языке врага: стихи о войне и мире» – одиннадцатая книга Александра Кабанова. В нее вошли новые стихотворения, написанные в 2014–2017 гг., а также избранные тексты из сборника «Волхвы в планетарии» (вышла в издательстве «Фолио» в 2014 г.).

Ключевой смыслообразующий тезис новой книги поэта: «Язык не виноват. Всегда виноваты люди…»

Кроме сборника «Волхвы в планетарии», в издательстве «Фолио» были изданы книги «Весь» (2008) и «Happy бездна to you» (2011).

В павильонах построенной в Одессе почти на берегу моря кинофабрики «Мирограф» снимается очередной фильм. Но приглашенных на главную роль актрис одну за другой находят лежащими в гробу, усыпанными дивными цветами и… с петлей на шее. Чтобы закончить фильм, директор кинофабрики приглашает саму Веру Холодную. Неужели и ее жизни что-то угрожает? При этом актрису обещает охранять сам Мишка Япончик, не устоявший перед ее чарами…

Ця книга – художня біографія французької королеви Марії Антуанетти, яка написана відомим австрійським письменником Стефаном Цвейгом (1881–1942). П’ятнадцятирічною дівчинкою донька імператриці Марії Терезії покинула Відень, щоб вийти заміж за майбутнього французького короля Людовіка XVI. Безтурботна, жіночна, примхлива Марія Антуанетта мислила своє життя як низку задоволень, навіть не підозрюючи, що через двадцять років після урочистого в’їзду в Париж вона буде змушена все своє – корону, дітей, життя – боронити від подій Французької революції, пройти шлях від трону до ґільйотини й померти, не втрачаючи відваги та величі перед світом.

Вот уже полтора века мир зачитывается повестями, водевилями и историческими рассказами об Украине Григория Квитки-Основьяненко (1778–1843), зачинателя художественной прозы в украинской литературе. В последние десятилетия книги писателя на его родине стали библиографической редкостью. Издательство «Фолио», восполняя этот пробел, предлагает читателям малороссийские повести в переводах на русский язык, сделанных самим автором. Их расположение полностью отвечает замыслу писателя, повторяя структуру двух книжек, изданных им в 1834-м и 1837 годах. Третью, подготовленную к печати, он не успел опубликовать, и повести, включенные в нее, а также не вошедшие в авторские сборники, печатались на русском языке лишь в журналах и альманах в 1830-е – начале 1840-х годов и впервые собраны в нашем издании. Одновременно издательство «Фолио» выпускает в свет книгу Л. Г. Фризмана «Остроумный Основьяненко», в которой наряду с другими произведениями рассматриваются и малороссийские повести писателя.

Іван Драч (нар. 1936 р.) – людина різнобічно обдарована: він відомий широкому загалу не тільки як поет, перекладач, мислитель, громадський діяч, політик, перший голова Народного Руху України (1989), Герой України (2006), а і як кіносценарист і драматург. За сценаріями Драча свого часу було створено низку справді культових фільмів – «Криниця для спраглих» (196?), «Камінний хрест» (1968), «Пропала грамота» (1972) та ін.

До видання увійшли сценарії та кіноповісті митця, визнані знаковими сторінками вітчизняного кінематографа.

В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.

Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.

«Сестра Керрі» – перший роман видатного американського письменника Теодора Драйзера, який був виданий у 1900 р. Героїнею роману стала вісімнадцятирічна дівчина з провінційного містечка, яка покинула велику родину і переїхала до Чикаго, щоб спробувати здійснити «американську мрію» – здобути достойне місце під сонцем. Але життя у великому місті виявилось зовсім не таким, як його уявляла собі Керрі. Втративши роботу, вона змушена стати коханкою чоловіка, який пішов на злочин, – вкрав гроші, – щоб мати змогу бути поряд з нею. Та згодом, ставши популярною комедійною акторкою, Керрі покинула його, і він покінчив життя самогубством.

Керрі посіла достойне місце у суспільстві, стала заможною, та чи стала вона щасливою?..

Як ми зазвичай уявляємо апокаліпсис? Нищівними повенями чи пожежами, землетрусами, атомними вибухами, нападом іншопланетян? А що, як усе виявиться набагато простіше, і до апокаліпсису призведе зникнення буденної речі з нашого життя – скажімо, годинникового часу?

Богдан – звичайний хлопець, не герой і не сміливець, та він походить із родини знаних годинникарів. Тепер йому належить зробити вибір – шукати своє місце у світі без часу, чи… дівчину, з якою колись забував про час?

Роман П’єра Леметра має назву «До побачення там, нагорі» – це останні слова розстріляного за дезертирство, а згодом реабілітованого солдата Першої світової. Але насправді багатьох героїв (якщо можна так сказати про персонажів, мертвих ще до початку розповіді) нам багаторазово доведеться побачити в книзі. Ні, це не історія про примар або воскресіння з мертвих, хоча в певному сенсі там є і те, й інше: у центрі сюжету – надзвичайна махінація з перепохованням загиблих. Автор неймовірно елегантно поєднує комічний і винахідливий механізм детективного сюжету з гуманістичним пафосом, зображуючи війну як «морально-патріотичну», а насправді цинічне й комерційне по суті перегрупування мерців – справжніх, майбутніх і навіть колишніх. Роман відзначений Гонкурівською премією.

Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) – американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» – його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».

Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.

Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Аби уникнути міської спеки, Нік винайняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовані багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі – Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те – надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього…

Настя Мельниченко народилася у 1984 році в Києві. Громадська діячка, в минулому журналістка, мама двох синів – Ярослава і Северина.

У липні 2016 року мережу Інтернет підірвала потужна акція #ЯНеБоюсьСказати, в якій тисячі жінок і чоловіків розповіли свої історії. Це були дуже сильні і важкі історії – історії про насильство. Ця акція прогриміла не лише в Україні, але й за її межами. Тоді ж почалися розмови про те, що робити, аби не допустити такої кількості насильства в світі. Настя Мельниченко, ініціаторка акції, вирішила написати книжку, в якій розповісти підліткам про те, як не допустити сексуальне насильство зі свого боку, а також як поводитися і до кого звертатися, коли насильство вже сталося.

Заплющіть очі й уявіть, що ваше найбільше бажання збулося. Що ви відчуваєте? Що бачите? Що чуєте? Головна героїня роману – українка, яка мешкає у Китаї, починає досліджувати свої бажання і неочікувано для себе пише цілий список цілей на наступний рік. Вона повинна досягти їх до того, як їй виповниться 25. І коли вона точно визначила, чого хоче, починається магія.

Ця книжка про те, як почуваються іноземці за кордоном, про панд, про наркотики, про любов, про мрії, каву, музику, руколу… І про багато чого іншого.

25 цілей – 25 пригод – 25 розділів – один рік життя…

Дмитро Донцов (1883–1973) посідає особливе місце в історії української політичної думки ХХ сторіччя. Його думки і погляди мали значний, а подекуди й вирішальний вплив на сучасників, готуючи молоде покоління до боротьби за незалежність України.

Серед українських ідеологів, творчість яких так завзято фальшували та перебріхували, Дмитро Донцов безперечно попереду. Але в наш час, коли месіанізм Донцова щодо утворення незалежної Української держави дочекався здійснення, його праці й надалі мають вагоме значення. Вони вилущують з нас почуття меншовартості, формують патріотизм і тлумачать усі історичні помилки.

А термін «націоналізм», яким фальшувальники нас лякали, називаючи то «тоталітарним», то «інтегральним», чого у Донцова ніколи не було, сприймається зараз уже не так страшно. Бо донцовський націоналізм – це перш за все боротьба за незнищенність української національної ідеї. Такої ж самої ідеї, якою керуються і всі решта європейських націй.

У видавництві «Фоліо» 2016 року вийшла друком книга Д. Донцова «Культурологія».

«Важливі не дороги, які ми обираємо, важливе те, що у нас в душі», – написав О. Генрі (1862—1910) в одному зі своїх оповідань. Його твори – це історії клерків, продавчинь, бродяг, невідомих художників, дрібних авантюристів, фермерів, їхні долі, помилки, щастя, сльози. Лаконічність викладу, тонкий гумор, незвичайність сюжету і завжди непередбачувана розв’язка уже більше ста років привертають увагу читачів до малої прози О. Генрі, великого письменника «маленьких людей».

«Острів Скарбів» – найвизначніший пригодницький роман талановитого англійського письменника Р. Л. Стівенсона (1850–1894). Таємнича карта, небезпечна експедиція, пірати – в цій історії є все для тих, хто захоплюється неймовірними пригодами. Головний герой роману, юний Джім Гокінс, бере участь у пошуку скарбів, які заховані на відлюдному острові знаменитим капітаном Флінтом. Сміливість і відвага Джіма та його друзів перемагають хитрість і жорстокість одноногого Джона Сільвера й допомагають їм знайти скарб і благополучно повернутися додому.

Эдгар Аллан По (1809–1849) – американский писатель-романтик, мастер новеллы, основоположник детективного рассказа и научно-фантастической повести. Мир произведений писателя причудливый и в то же время изысканный. Его законы подчиняются не общепринятой логике, а лишь игре авторского воображения. В книгу вошли рассказы «Что случилось с господином Вальдемаром», «Рукопись, найденная в бутылке», «Украденное письмо», «Колодец и маятник», «Золотой жук», в которых ярко проявился необычный писательский талант Э.А. По.

«Дивом природи» та «феніксом серед письменників» називали сучасники Лопе де Вегу (1562–1635) – творця іспанської національної драматургії. Понад 2000 п’єс, 21 том поетичних та епічних творів – такий творчий внесок митця не лише в іспанську, але й у світову культуру.

До цього видання ввійшли дві найвідоміші п’єси іспанського драматурга – історична п’єса «Овеча Криниця» та комедія «Собака на сіні».

В основу сюжету «Овечої Криниці» покладено історичний факт 1476 року – повстання селян містечка Фуенте Овехуна (Овеча Криниця) проти сеньйора Фернана Гомеса де Гусмана, яке закінчилося його вбивством.

«Собака на сіні» – це історія знатної і багатої графині Діани де Бельфлор. закохана у свого секретаря Теодоро, Діана не наважується ані дати волю серцю, ані віддати коханого іншій, бо на перешкоді її пристрасті стає дворянська честь. на допомогу закоханим приходить Трістан – кмітливий пройдисвіт, і Теодоро раптом перетворюється на знатного вельможу і дворянина, що не поступається Діані ані статком, ані давністю роду.

П’єси Лопе де Веги із честю пережили випробування часом і нині з успіхом ідуть на багатьох театральних сценах.

Видатного діяча Великої Французької революції Максиміліана Робесп’єра (1758–1794) спочатку вважали уособленням усіх людських чеснот і справжнім представником народу, а потім звинувачували у розв’язанні кривавого терору, називаючи тираном і дияволом у людській подобі.

«Кредо» – це спогади його сестри Шарлотти, розповідь про життя, діяльність і погляди Максиміліана та його молодшого брата Огюстена, що був його споборником; це своєрідна спроба відновити справедливість.

Видання також містить роздуми Наполеона про Максиміліана Робесп’єра (імператор добре знав Огюстена Робесп’єра, багато чув від нього про його старшого брата і був обізнаний з поглядами останнього), кілька промов самого Максиміліана Робесп’єра, деякі документи, що стосуються родини Робесп’єрів, а також есей Альбера Лапонере «Люди-принципи», що є вступом до однієї з перших публікацій книжки Ш. Робесп’єр.

Теодор Драйзер (1871–1945) – відомий американський письменник і громадський діяч, чиїми творами вже понад сто років захоплюються читачі в усьому світі. «Фінансист» (1912) – перший роман циклу «Трилогія бажання», в основу якого покладено історію життя американського мільйонера Чарлза Йєркса.

Головний герой роману – Френк Ковпервуд – з дитинства зрозумів, що «хазяями життя» в Америці можуть стати тільки дуже заможні люди. Він починає біржові спекуляції, але «сильні світу сього» ще не вважають Ковпервуда своїм, тому його судять за порушення закону, і він потрапляє до в’язниці.

Вийшовши з тюрми, герой надолужує втрачене, знов починає спекулювати на біржі і використовує свій шанс заробити дуже багато грошей на банківській кризі. Тепер він почувається справжнім переможцем.